Бедуїни

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Бедуї́ни (араб. бадаві — житель пустелі, від слова ба́дія/баду — пустеля) — кочові та напівкочові араби Аравійського п-ова і північної Африки. У вузькому розумінні бедуїни — кочовики-верблюдоводи, на відміну від бедуїнів напівкочових вівцеводів і козоводів. Також термін часом використовується, щодо інших кочових народів регіону, які мають схожий спосіб життя, наприклад говорять про туарегів бедуїнів.

Кількість бедуїнів у багатьох країнах не можливо підрахувати: вони не реєструють новонароджених та померлих, не мають паспортів, не приймають участі у переписах населення.

Бедуїни живуть родами, племенами, хамулами. Вони поєднуються у селища, керівництво якими традиційно здійснює Шейх. Він також виконує функції судді ( йому належить право визначати розмір та форму матеріальної компенсації для вирішення конфлікту і після її виплати саме шейхом оголошується "сульхе", що перекладається як прощення). У більшості бедуїнських племен звання Шейха передається від батька до сина. Де кілька десятків селищ підпорядковуються Каді - лицю духовного сану, який також має право на вирішення конфліктів між племенами з призначенням матеріального відшкодування ( гроші, верблюди, автомобілі, тощо)

Майже всі бедуїни сповідують іслам сунитського толку, за виключенням де-яких бедуїнських племен Сирії.

До XXI ст головними видами діяльності бедуїнів було скотарство ( верблюди, вівці, кози, барани). Сучасні бедуїни не цураються туристів та туристичного бізнесу, охоче приймають гостей та пропонують послуги катання на верблюдах та джипах пустелею,програми з сніданком або вечерею біля вогнища, шоу-програми з традиційними бедуїнськими танцями, піснями та казками.

Джерела[ред. | ред. код]