Сіннянський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Сіннянський район[1] (також Сенянський, Синявський[2], Сенявський[3]; рос. Сенненский район[4]) — район УСРР. Існував у 1920-х роках. Центр — село Сінне.

Історія[ред. | ред. код]

Створений 1923 року в складі Богодухівської округи (пізніше перейменована на Охтирську)

5 січня 1925 року Лютівська сільська рада Сіннянського району перечислена до Золочівського району Харківської округи, а село Шейчини — до Богодухівського Охтирської округи.

3 червня 1925 року при розформуванні Охтирської округи віднесений до Харківської округи.[3]

Ліквідований наприкінці 1920-х — початку 1930-х.

Географія[ред. | ред. код]

Станом на початок 1927 року район розташовувався на півночі Харківської округи. Межував на півночі з РСФРР, на сході із Золочівським, на південному сході з Вільшанським, на південному заході і заході з Богодухівським, на північному заході із Великописарівським районами Харківської округи.[5]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Хоменко Арсен. Національний склад людности УСРР. Перепис 17 грудня 1926 року / Державна плянова комісія УСРР. — Харків: Держвидав «Господарство України», 1931. — С. 144.
  2. У Постанові ВУЦВК і РНК УСРР від 5 січня 1925 року «Про зміни в адміністраційно-територіяльному поділі Харківщини й Полтавщини» район названий спочатку Синявським (ст. 14), потім Сенянським (ст. 19). Оскільки в Охтирській окрузі інших районів зі схожою назвою, що межували б з Богодухівським і Золочівським районами, не було, очевидно, що йдеться про один і той самий район.
  3. а б П. в) ст. 1 постанови ВУЦВК і РНК УСРР від 3 червня 1925 року «Про скасування Охтирської округи на Харківщині».
  4. Территориальное и административное деление Союза ССР на 1-е января 1926 года. — Москва : ГУКХ НКВД, 1926. — С. 187.
  5. Хоменко Арсен. Національний склад людности УСРР. Перепис 17 грудня 1926 року / Державна плянова комісія УСРР. — Харків: Держвидав «Господарство України», 1931. — С. 139.