Сітников Андрій Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сітников Андрій Анатолійович
 Старший сержант
Загальна інформація
Народження5 березня 1971(1971-03-05)
Первомайський, Харківська область, УРСР
Смерть9 січня 2005(2005-01-09) (33 роки)
Ес-Сувейра, Ірак
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Рід військ Механізовані війська
Формування7 ОМБр
Війни / битвиУкраїнська миротворча місія в Іраку
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» І ступеня
Орден «За мужність» І ступеня

Сітников Андрій Анатолійович (за іншими даними Ситников[1]; 5 березня 1971; Первомайський — 9 січня 2005; Ес-Сувейра, Ірак) — український військовослужбовець, миротворець, командир інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу 72-го окремого механізованого батальйону.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 5 березня 1971 року на Харківщині.

У 2005 році брав участь у миротворчій місії в Іраку у складі 7 ОМБр, був командиром інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу 72-го окремого механізованого батальйону[1].

9 січня 2005 року неподалік міста Ес-Сувейра сили іракської поліції провели операцію з викриття схованки та вилучення великої кількості боєприпасів. Для їх знешкодження було викликано окремий спеціальний саперний загін Республіки Казахстан[2]. Для забезпечення роботи казахських саперів та надання їм необхідної допомоги на місце виїхала група українських миротворців зі складу 72-го окремого механізованого батальйону. Боєприпаси, серед яких було 35 авіаційних бомб, були перевезені на трьох машинах на спеціально визначене місце для знешкодження[3]. Згодом пролунав потужний вибух, в результаті якого загинуло 7 українських військовослужбовців, у тому числі старший сержант Андрій Сітников. Вибух був спланований та введений в дію стороннім електронним пристроєм.

Сім'я загиблого миротворця отримала грошову компенсацію в розмірі $105 тисяч[4].

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

10 січня 2006 року у місті Житомир було відкрито пам'ятник українським миротворцям, які загинули неподалік іракського міста Ес-Сувейра під час виконання миротворчої місії в Республіці Ірак. Серед імен на пам'ятнику значиться і Андрій Сітников[5].

У Первомайському на перехресті вулиць імені В. Кондратьєва і Маршала Гречки встановлена меморіальна дошка[6], присвячена миротворцю.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Методичні рекомендації щодо проведення психологічної підготовки особового складу ЗСУ // Головне управління по роботі з особовим складом Збройних Сил України / Київ — 2012
  2. Україна Молода :.: Регіональні новини. web.archive.org. 22 грудня 2015. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 30 листопада 2019.
  3. В ІРАКУ ЗАГИНУЛИ СІМ УКРАЇНЦІВ, ЯКІ ОХОРОНЯЛИ РОЗВАНТАЖЕННЯ ЗБРОЇ. Українська правда (укр.). Процитовано 30 листопада 2019.
  4. ПЕРВАЯ УКРАИНКА, ПОГИБШАЯ В ИРАКЕ, ВЕРА ПЕТРИК ОДНА ВОСПИТЫВАЛА ДВОИХ ДЕТЕЙ. www.segodnya.ua (рос.). Процитовано 1 грудня 2019.
  5. Урядовий портал :: Новини центральних органів влади. web.archive.org. 15 лютого 2006. Архів оригіналу за 15 лютого 2006. Процитовано 1 грудня 2019.
  6. Герої сучасності. pervomaisk-rda.kh.gov.ua. Процитовано 1 грудня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  7. Про нагородження військовослужбовців Збройних Сил України орденом "За мужність". zakon.rada.gov.ua. Процитовано 30 листопада 2019.