7-ма окрема механізована бригада (Україна)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
7-та окрема механізована бригада
7-а механізована бригада (польовий).jpg
Нарукавний знак бригади
На службі 22 вересня 2004 — травень 2005[1]
Країна  Україна
Вид Emblem of the Ukrainian Ground Forces.svg Сухопутні війська
Тип Емблема механізованих військ (2007).png Механізовані війська
Чисельність 1587[2]
У складі Багатонаціональна дивізія
Центр-Південь
[en]
Базування провінція Васит, Ірак
Командування
Командувач генерал-майор
Сергій Попко[3]

7-та окрема механізована бригада (7 ОМБр, в/ч ) ― регулярний підрозділ Збройних Сил України, котра в 2004 році брала участь в Іракській миротворчій операції (Українська миротворча місія в Іраку) в період з 11 серпня 2003 року до 9 грудня 2008 року.

Сформована на підставі Указу Президента України від 02.06.2003 року № 459 «Про направлення миротворчого контингенту для участі України у міжнародній миротворчій операції в Республіці Ірак» та постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2003 року № 869 «Про забезпечення діяльності українського миротворчого контингенту, що направляється до Республіки Ірак для участі у міжнародній миротворчій операції» для заміни 6 окремої механізованої бригади, яка виконувала завдання з лютого по жовтень.

Український солдат на борту БТР-80А, на шосе Ель-Кут — Ас-Сувейра, Ірак.

Формування Бригади[ред. | ред. код]

Формування 7 омбр було проведено на фондах Південного оперативного командування Сухопутних військ ЗС України.

Управління бригади формувалось під Одесою, 71-й окремий механізований батальйон проходив підготовку під Дніпропетровськом, 72 омб у м. Болград, а 73 омб у м. Кривий Ріг.

На відміну від попередніх 5-ї і 6-ї бригад в штат 7-ї бригади були введені окрема батарея 120-мм мінометів (в Іраку дислокувалася в базовому таборі «Delta», район міста Ель-Кут) і окремий мінометний взвод у складі 72-го окремого механізованого батальйону (табір «Zulu», м. Ес-Сувейра). Однак за загальною чисельністю особового складу 7-а бригада була менша.

Формування та підготовка бригади проходила на тлі активних дискусій українських політиків про доцільність перебування українського контингенту в Іраку. У вересні 2004 року Міністр оборони України Олександр Кузьмук заявив, що рішення про виведення військ з Іраку можна вважати остаточним: «Я вважаю, що Україна свою історичну місію виконала, з самого початку взявши участь в антитерористичній операції у складі коаліційних сил».

Тому вже на етапі закінчення підготовки бригади було прийнято рішення про скорочення її чисельності. Один з трьох механізованих батальйонів — 71-й, був розформований. Невелика частина його особового складу була направлена для доукомплектування 73-го батальйону.

Структура[ред. | ред. код]

  • управління (в тому числі польовий вузол зв'язку, штабна рота);
  • 72 окремий механізований батальйон;
  • 73 окремий механізований батальйон;
  • розвідувальна рота;
  • рота військової поліції;
  • медична рота;
  • окрема батарея 120-мм мінометів.

Структурно до складу бригади також входив інженерно-саперний загін Збройних Сил Республіки Казахстан чисельністю 28 осіб.

Чисельність Бригади[ред. | ред. код]

Особовий склад[ред. | ред. код]

  • (7 ОМБр) 1587 осіб;
  • Багатонаціональних Сил у Іраку/Багатонаціонального Корпусу у Іраку (м. Багдад) — 6 осіб;
  • штабу Багатонаціональної дивізії «Центр-Південь» (м. Ед Діванія) — 27 осіб;
  • група військової служби правопорядку — 3 особи.

Структурно до складу бригади також входив інженерно-саперний загін Збройних Сил Республіки Казахстан чисельністю 28 осіб.

Озброєння і техніка[ред. | ред. код]

Кількість техніки — 368 одиниць.

Структура командування[ред. | ред. код]

  • командир бригади — генерал-майор Сергій Попко;
  • начальник штабу — перший заступник командира бригади — полковник Андрій Мельник;
  • заступник командира бригади — підполковник Ігор Красота;
  • заступник командира бригади з логістики — полковник Юрій Панайот;
  • командир 72 омб — підполковник Олег Матіжев (загинув 09.01.05);
  • командир 72 омб — майор Олег Гуляк;
  • командир 73 омб — підполковник Олег Тихонов (загинув 29.09.04);
  • командир розвідувальної роти — майор Кадир Садаєв;
  • командир роти військової поліції — майор Ігор Сухина.

Втрати[ред. | ред. код]

Загиблі[ред. | ред. код]

  • підполковник Олег Тихонов, командир 73 омб, 29.09.2004 — ДТП;
  • підполковник Олег Матіжев, командир 72 омб, 09.01.2005 — підрив фугасу;
  • капітан Юрій Заграй, 09.01.2005 — підрив фугасу;
  • капітан Сергій Андрущенко, 09.01.2005 — підрив фугасу;
  • капітан Валерій Бражевський, 09.01.2005 — підрив фугасу;
  • прапорщик Олександр Кацарський, 09.01.2005 — підрив фугасу;
  • старший сержант Андрій Сітников, 09.01.2005 — підрив фугасу;
  • старший сержант Віра Петрик, 09.01.2005 — підрив фугасу;
  • старший прапорщик Володимир Сідой, 09.01.2005 — підрив фугасу.

Втрати штабу БНД «Центр-Південь»:

  • полковник Роман Середницький, 06.02.2005 — серцевий напад.

Завершення виконання завдань[ред. | ред. код]

7 окрема механізована бригада перебувала в Іраку з вересня 2004 року по травень 2005 року і була змінена 81 тактичною групою. Після передислокації на територію України була розформована.


Попередник:
6-та окрема механізована бригада
Українські підрозділи в Іраку
22 вересня 2004 — травня 2004
Наступник:
81 тактична група

Примітки[ред. | ред. код]