С-500

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зенітний ракетний комплекс С-500
Тип зенітна ракетна система (ЗРС) великої і середньої дальності
Походження Росія Росія
Історія використання
Оператори Росія Росія
Історія виробництва
Розробник Алмаз-Антей
Вартість одиниці $600 млн
Виготовлення 2021 — т. ч.
Виготовлена
кількість
30+[джерело?]
Характеристики
Дальність вогню
Максимальна 600 км

С-500 у Вікісховищі

ЗРС С-500 «Прометей»[1], 55Р6М «Тріумфатор-М» — російський зенітний ракетний комплекс (ЗРК), який розробляється концерном «Алмаз-Антей»[2].

С-500 — це нове покоління зенітних ракетних систем, в якому передбачається застосувати принцип роздільного вирішення завдань знищення балістичних та аеродинамічних цілей. Основне завдання комплексу — боротьба з бойовим оснащенням балістичних ракет середньої дальності: самостійно можливе перехоплення БРСД з дальністю пуску до 3 500 км[3], а за необхідності також МБР на кінцевій ділянці траєкторії й, в певних межах, на середній ділянці. Від цих засобів ураження буде забезпечуватися прикриття окремих регіонів, великих міст, промислових об'єктів та пріоритетних стратегічних цілей. Знищення гіперзвукових крилатих ракет, літаків та БПЛА як звичайних висотних, так і типу «waverider» (гіперзвукових ракет зі швидкістю 5 Махів та вище), знищення низькоорбітальних супутників та космічних засобів ураження, що запускаються з гіперзвукових літаків, ударних гіперзвукових БПЛА та орбітальних платформ.[джерело?]

С-500 містить засоби управління: пункт бойового управління 85Ж6-1, РЛС дальнього виявлення 60К6, протилітакову частину — КП 55К6МА, РЛС 91Н6АМ, ПУ 51П6М, ракети 40Н6М і протиракетну частину ПБО 85Ж6-2, РЛС 76Т6 і 77Т6 з активною фазованою антенною решіткою (АФАР), ПУ 77П6 і протиракети 77Н6-Н і 77Н6-Н1 (розробка ВАТ МКБ «Факел»[4]), уніфікована з модернізованою системою ПРО Москви та Московського округу А-135 «Амур», для перехоплення цілей зі швидкістю до 7 км/с[5].

Із запланованим радіусом дії ЗУР 600 км, він буде здатний виявити та одночасно вразити до 10 балістичних надзвукових цілей, що летять зі швидкістю до 7 км/с, а також можливість ураження бойових блоків гіперзвукових крилатих ракет.[6][7][8][9].

Система С-500, яка розробляється зараз, буде мати можливість знищувати ракети середньої дальності, оперативно-тактичні ракети, а також збивати ракети в ближньому космосі та таким чином буде носити елементи стратегічної протиракетної оборони, — заявив заступник головкому ВПС РФ з ППО генерал-лейтенант Сергій Разиграєв, — Система С-300, що стоїть на озброєнні, поки, наприклад, не здатна знищувати оперативно-тактичну ракету по швидкості

— Замглавкома ВВС: Система С-500 буде елементом стратегічної протиракетної оборони[10]

Основою конструкції антенного поста виробу є радар з АФАР, що працює в X-діапазоні. Про дальності виявлення цілей системою С-500 заявлено, що вона «збільшиться на 150—200 км» у порівнянні з С-400[11].

Розробка

[ред. | ред. код]

Станом на серпень 2011 року завершено ескізний етап проєктування, продовжується технічне проєктування. За словами командувача військами ВКО генерала-майора Олександра Головка, на листопад 2013 ВАТ «Концерн ППО „Алмаз — Антей“», розробник вищевказаної системи, вже виготовив окремі засоби системи та приступив до їх випробувань. Роботи зі створення системи в цілому планується завершити найближчим часом, а перший серійний зразок повинен надійти у війська вже через кілька років. "[12] С-500 власні ракети — 40Н6М, 77Н6-Н і 77Н6-Н1 отримає у 2014—2015 роках[13].

Наприкінці лютого 2014 голова президії експертної ради Повітряно-космічної оборони Ігор Ашурбейлі заявив, що спостерігається відставання за термінами розробки та випробувань зенітної ракети для комплексу С-500. При цьому він зазначив, що можливо і погіршення характеристик ракети порівняно з затвердженим техзавданням, що, за його словами, може поставити під сумнів необхідність подальших робіт[14].

В останніх числах червня 2014 була успішно випробувана протиракета, яка увійде до складу перспективної зенітної ракетної системи (ЗРС) С-500.

С-500 являє собою нове покоління зенітних ракетних систем. Передбачається, що під час використання ЗРС буде застосовуватися принцип роздільного вирішення завдань знищення балістичних та аеродинамічних цілей. ЗРС створений для боротьби з бойовим оснащенням балістичних ракет середньої дальності.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. На уровень выше. Архів оригіналу за 17 грудня 2015. Процитовано 16 липня 2014.
  2. S-500/S-1000 (Russian Federation), Defensive weapons. Jane's Strategic Weapon Systems. 10 лютого 2009. Архів оригіналу за 12 лютого 2010. Процитовано 11 серпня 2009.
  3. зенітно систему С-500 можуть прийняти на озброєння 2017 року — Російська газета. Архів оригіналу за 12 липня 2014. Процитовано 16 липня 2014.
  4. Козаченко, Алексей (14 квітня 2021). Легенда о «Прометее». Началась подготовка расчётов для С-500. aif.ru. Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 2 червня 2021.
  5. Юрий Гаврилов (12 липня 2010). «К оружию!» Первый заместитель министра обороны Владимир Поповкин раскрыл планы переоснащения армии (рос.). «Российская газета». Архів оригіналу за 8 листопада 2014. Процитовано 29 січня 2011.
  6. С-500. Архів оригіналу за 25 липня 2014. Процитовано 16 липня 2014.
  7. S-500 [Архівовано 17 вересня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
  8. Russia set to finish development of new air defense system. RIA Novosti. 16 вересня 2009. Архів оригіналу за 23 вересня 2009. Процитовано 15 вересня 2009.
  9. Russia creating new aerospace defence system. ITAR-TASS. 11 серпня 2009. Архів оригіналу за 26 жовтня 2012. Процитовано 11 серпня 2009.
  10. Система С-500 будет элементом стратегической противоракетной обороны — замглавкома ВВС. militaryparitet.com. 28 сентября 2009 года. Архів оригіналу за 7 квітня 2012. Процитовано 22 ноября 2009.
  11. А.Зелин: Зенитно-ракетная система С-500 появится в ближайшие годы. Ведомости Технологии. 16 сентября 2009 года. Архів оригіналу за 7 квітня 2012. Процитовано 22 ноября 2009.
  12. Командующий Войсками ВКО: особенные надежды возлагаем на систему С-500. Архів оригіналу за 8 липня 2014. Процитовано 16 липня 2014.
  13. Протиракетна цибулина — ВПК.name. Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 16 липня 2014.
  14. Экспертный совет ВКО раскритиковал "Алмаз-Антей" за срыв испытаний. РИА Новости. 28 лютого 2014. Архів оригіналу за 25 березня 2014. Процитовано 15 лютого 2014.

Посилання

[ред. | ред. код]