С-400

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Зенітно-ракетний комплекс С-400 «Тріумф»
ЗРК С-400 Триумф (SA-21) на репетиции 4 мая 2010.jpg
ЗРК С-400 Тріумф (SA-21) на репетиції 4 травня 2010
Тип: зенітна ракетна система (ЗРС) великої і середньої дальності
Походження: Росія Росія
Історія служби
Термін використання 2007 — сьогодення
Використання у Росія Росія
Історія виробництва:
Конструктор НПО «Алмаз» ім. О. О. Расплєтіна
Виготовлено 2007 — сьогодення

Commons-logo.svg С-400 у Вікісховищі

С-400 («Тріумф», спочатку — С-300ПМ3, індекс УВ ППО — 40Р6, за кодифікацією НАТО — SA-21 Growler, буквально «Буркотун») — російська зенітно-ракетна система великого і середнього радіусу дії, зенітний ракетний комплекс (ЗРК) нового покоління. Створений для ураження всіх сучасних і перспективних засобів повітряно-космічного нападу — літаків-розвідників, літаків стратегічної та тактичної авіації, тактичних, оперативно-тактичних балістичних ракет, балістичних ракет середньої дальності, гіперзвукових цілей, встановлювачів перешкод, літаків радіолокаційного дозору і наведення та інших. Кожна ЗРС забезпечує одночасний обстріл до 80 цілей (за наявності 8 ЗРК) з наведенням на них до 160 ракет[1][2][3]. .

Історія створення[ред.ред. код]

Бойове застосування[ред.ред. код]

Громадянська війна в Сирії[ред.ред. код]

РЛС всевисотного виявлення 96Л6 на задньому плані (крайній з права) на авіабазі Хмеймім
Дві пускові установки 5П85СМ та радар наведення 92Н6 комплексу С-400 на авіабазі Хмеймім
Зона ураження балістичними ракетами з комплексу Іскандер-М (до 700 км) та ракетами 40Н6 комплексу С-400 (до 400 км) розгорнутими на авіабазі Хмеймім

На поширених на початку листопада 2015 року російським міністерством оборони фото знімках з авіабази Хмеймім був помічений радар 96Л6. Радари цієї моделі входять до складу комплексу С-400 «Тріумф», також можуть бути використані в системах С-300ПМ/ПМУ/ПМУ1 та С-300ПМУ2[4].

Збиття російського Су-24 турецькими ВПС 25 листопада 2015 року стало зручним приводом до наступного витка акції залякування: вже через добу після збиття Су-24, міністр оборони Росії Сергій Шойгу повідомив про розгортання комплексу С-400 «Тріумф» в Латакії[5][6]. На підтвердження розгортання комплексу С-400 російське міністерство оборони поширило відео та фотографії з яких випливало, що в Сирії розгорнута нетипова модифікація системи на шасі МАЗ-543М[7]. Крім того, на поширених фотографіях були показані дві транспортно-пускові установки, радар виявлення 96Л6, проте на них не був показаний радар наведення ракет та командний центр 92Н6 (92Н2), без якого система не дієздатна[8].

Знаходження радару наведення ракет 92Н6 було підтверджене російським міноборони 6 грудня та на супутникових знімках наступного дня. Таким чином, було завершене комплектування системи до її повністю дієздатного складу[9]. Крім того, в жовтні 2016 року міністерство оборони Росії визнало, що направило до Сирії батарею С-300 (без уточнення, про яку саме модифікацію йдеться) для прикриття військової бази в Тартусі а також кораблів, що знаходяться у прибережній зоні від атак з повітря[10].

Теоретично, встановлений на базі комплекс С-400 здатен вражати цілі над більшою частиною Сирії, півднем Туреччини, східною частиною Середземного моря, більшою частиною Ізраїлю, британською авіабазою Акротирі на Кіпрі[11]. Також наказ на вихід в море з порту Тартус та знищення всіх цілей, що становитимуть загрозу отримав ракетний крейсер «Москва»[6].

Однак, попри такі можливості, Ізраїльські ВПС й надалі завдавали ударів по об'єктах в Сирії. Так, 20 грудня 2015 року Ізраїльські літаки завдали удару по будівлі в Джерамана де знищили терориста з угрупування Хезболла Саміра Кантара разом з його поплічниками. Ізраїльський уряд відмовився офіційно визнавати участь в цьому ударі. За однією з версій, цей удар став можливим завдяки попереднім домовленостям між прем'єр-міністром Беньяміном Нетаньягу та Володимиром Путіним[12][13][14].

Оператори[ред.ред. код]

Дійсні
Можливі
  • Індія Індія: в грудні 2015 року уряд ухвалив рішення придбати 5 батальйонів С-400 та ракети до них за $4,5 млрд[15]. Також розглядалась можливість спільного виробництва окремих складових системи (радари, системи управління)[16]. Очікується, що остаточно контракт буде підписаний в грудні 2017 року. Індія має намір придбати 5 полкових комплектів С-400 за понад $6 млрд. Перші комплекти мають надійти на початку 2020 року. Кожен полковий комплект має дві батареї по 4 пускові установки кожна. Таким чином, буде отримано 40 пускових установки в складі 5 полкових комплектів. Також Індія отримає 1200 ракет наддалекого (40Н6) та далекого (48Н6) радіусу дії але жодної меншого радіусу дії. Придбані комплекси будуть розгорнуті для захисту двох-трьох основних міст країни, включно зі столицею, Нью Делі[17].
  • КНР КНР
  • Саудівська Аравія Саудівська Аравія: 5 жовтня 2017 року Міністерство оборони Саудівської Аравії та російський уряд підписали угоди про придбання систем С-400, ПТРК Корнет-ЕМ, реактивних вогнеметів ТОС-1А «Солнцепек», автоматичних гранатометів АГС-30 та автоматів АК-103. При цьому Рособоронекспорт має передати частину технологій та налагодити виробництво запасних деталей, необхідних для підтримання зазначених зразків техніки у працездатному стані[18]. Проте, попри гучне висвітлення події у російських ЗМІ, конкретних деталей про зміст підписаних контрактів громадськості не повідомляли, й вони можуть свідчити радше про наміри, а не конкретні результати[19].
  • Туреччина Туреччина: наприкінці серпня 2017 року в інтерв'ю російській газеті «Коммерсантъ» голова Федеральної служби з військово-технічного співробітництва Росії Дмитро Шугаєв заявив, що Росія й Туреччина досягли згоди у постачанні ППО С-400 «Триумф» й питання вже готове до розв'язання[20]. Наприкінці вересня 2017 року заступник міністра оборони Туреччини повідомив, що поки тривають перемовини, але він сподівається, що Росія почне постачання системи протягом наступних двох років[21]. Радник президента РФ, натомість, підтвердив отримання Росією авансового платежу[22].

Примітки[ред.ред. код]

  1. http://dokwar.ru/publ/vooruzhenie/pvo_i_rvsn/zrs_s_400_triumf/16-1-0-54
  2. http://ria.ru/defense_safety/20100430/228581189.html
  3. http://ria.ru/infografika/20100217/209523539.html
  4. David Cenciotti (13 листопада 2015). This Infographic Provides Lots of Details about Russia’s S-400 Advanced Air Defense Systems allegedly deployed to Syria. The Aviationist. 
  5. Judah Ari Gross (26 листопада 2015). Russia deploys S-400 missile battery in Syria, state media says. The Times of Israel. 
  6. а б David Cenciotti (25 листопада 2015). After the Turkish Air Force shot down a Russian Su-24, Moscow has decided to deploy some air defense systems to western Syria. The Aviationist. 
  7. Новейший российский зенитный комплекс С-400 в Сирии оказался на древнейшем шасси. Фото. AutoConsulting. 26 листопада 2015. 
  8. Ігор Сутягін (4 грудня 2015). S-400s to Syria: Now You See Them, Now You Don’t. RUSI. 
  9. Sean O'Connor, Jeremy Binnie (10 December 2015). Russia deploys additional Su-34s to Syria. IHS Jane's Defence Weekly. 
  10. Минобороны подтвердило отправку в Сирию батареи С-300. Interfax.RU. 4 жовтня 2016. 
  11. Russia deploys missile system able to hit Tel Aviv planes. Arutz Sheva. 13 листопада 2015. 
  12. Lebanese militant killed in airstrike in Damascus. Deutsche Welle. 20.12.2015. 
  13. Dana Regev (21.12.2015). Kantar's death throws spotlight on Israeli 'targeted killings'. Deutsche Welle. 
  14. Nazir Majli (Tuesday, 22 Dec, 2015). Israeli Sources on the Assassination of Kantar: Moscow Ignored 3 Similar Attacks. Asharq al-Awsat. 
  15. Franz-Stefan Gady (21 грудня 2015). India Cleared Purchase of Russian S-400 Missile Defense System. The Diplomat. 
  16. India's Reliance, Russian Almaz-Antey in S-400 Missile Partnership. Defense World. December 24, 2015. 
  17. Decks Cleared For the Contract Signing of S-400 ADMS in December. Force. October 17, 2017. 
  18. Saudi Arabia Signs Agreement With Russia To Buy S-400 Air Defence System, Other Weapons. Defense World Net. 5 жовтня 2017. 
  19. Szymon Kardaś, Witold Rodkiewicz (2017-10-11). The Russian-Saudi summit. Ośrodek Studiów Wschodnich im. Marka Karpia. 
  20. Москва и Анкара договорились по поставкам ПВО С-400 «Триумф». Коммерсантъ. 28.08.2017. 
  21. Russia to start delivering S-400 Air defense systems to Turkey within two years. Army Recognition. 29 вересня 2017. 
  22. After Paying Advance, Turkey Wants Early Delivery of S-400 Missile System. Defense World. 29 вересня 2017. 

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]