Перейти до вмісту

Таблиця множення

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Таблиця множення (таблиця Піфагора) — математична таблиця, що використовується для визначення операції множення для алгебраїчних систем.

Таблиця множення десяткових чисел вивчається як складова частина елементарної арифметики по всьому світу, оскільки вона закладає фундамент для арифметичних операцій із десятковими числами. Необхідно вивчити таблицю до 9 × 9, або до 12 × 12 аби бути вправним у традиційній математиці. Про винайдення найдавнішого зразка таблиці множення, внаслідок епіграфічних досліджень бамбукового корпусу Цінхуа[en] 清華簡, було оголошено у січні 2014 року. Знахідка датується другою половиною періоду Воюючих Країн (4-3 с. до н. е.).

Історія

[ред. | ред. код]
Бамбукові дощечки Цінхуа, Китайська таблиця множення десяткових чисел періоду Чжаньго 305 р. до н. е.

Найдавніша відома таблиця множення використовувалася вавилонянами приблизно 4000 років тому[1]. Однак вони користувалися 60-тковою системою чисел[1]. Найстарішою відомою таблицею множення десяткових чисел є китайська Бамбукова таблиця Цінхуа, що датована приблизно 305 р. до н. е. Вона існувала під час періоду Чжаньго[1].

«Таблиця Піфагора» на Палочках Непера[en][2]

Таблицю множення іноді пов'язують із давньогрецьким математиком Піфагором (570—495 до н. е.). У багатьох мовах світу її називають таблицею Піфагора (наприклад, у французькій, італійський і у нас)[3]. Греко-римський математик Нікомахус[en] (60—120 н. е.), що був послідовником Неопіфагореїзму, розмістив таблицю множення у своїй роботі «Вступ до арифметики», але найстарішою давньогрецькою таблицею множення, що збереглася, є глиняна табличка, яка датується І століттям н. е. Зараз вона зберігається у Британському музеї[4].

В 493 н. е. Вікторій Аквітанський[en] описав таблицю множення в 98 стовпців, у якій наводився (для римських чисел) результат добутку на числа від 2 до 50, а рядки містили «список чисел, починаючи від однієї тисячі, зменшуючись по сотнях до однієї сотні, потім по десятках до десяти, а потім по одиницях до одного, а потім і до дробів до значення 1/144»[5].

В 2024 році, як повідомило видання Arkeonews, на руїнах палацу Фудзівара в японській префектурі Нара знайдена смужка дерева, яка виявилася частиною найстарішої таблиці множення Японії віком приблизно 1300 років[6][7].

Елементарна арифметика

[ред. | ред. код]

Таблицю множення можна записати у вигляді таблиці, заголовки рядків та стовпчиків якої є множниками, а комірки таблиці містять добутки, отримані в результаті множення заголовків стовпчика та рядка, на яких знаходиться комірка.

× 123456789101112131415
1 123456789101112131415
2 24681012141618202224262830
3 369121518212427303336394245
4 4812162024283236404448525660
5 51015202530354045505560657075
6 61218243036424854606672788490
7 714212835424956637077849198105
8 81624324048566472808896104112120
9 918273645546372819099108117126135
10 102030405060708090100110120130140150
11 112233445566778899110121132143154165
12 1224364860728496108120132144156168180
13 13263952657891104117130143156169182195
14 14284256708498112126140154168182196210
15 153045607590105120135150165180195210225

Так, наприклад, значення 3 × 6 = 18 знаходиться на перетині 3 та 6.

Таблиця не містить множення на 0, оскільки довільне дійсне число помножене на нуль, дорівнює нулю.

Вісімкові числа

[ред. | ред. код]
× 1234567
1 1234567
2 24610121416
3 361114172225
4 4101420243034
5 5121724313643
6 6142230364452
7 7162534435261

Шістнадцяткові числа

[ред. | ред. код]
× 123456789ABCDEF
1 123456789ABCDEF
2 2468ACE10121416181A1C1E
3 369CF1215181B1E2124272A2D
4 48C1014181C2024282C3034383C
5 5AF14191E23282D32373C41464B
6 6C12181E242A30363C42484E545A
7 7E151C232A31383F464D545B6269
8 81018202830384048505860687078
9 9121B242D363F48515A636C757E87
A A141E28323C46505A646E78828C96
B B16212C37424D58636E79848F9AA5
C C1824303C4854606C7884909CA8B4
D D1A2734414E5B6875828F9CA9B6C3
E E1C2A38465462707E8C9AA8B6C4D2
F F1E2D3C4B5A69788796A5B4C3D2E1

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. 1 2 3 Jane Qiu (7 січня 2014). Ancient times table hidden in Chinese bamboo strips. Nature News. doi:10.1038/nature.2014.14482.
  2. ↑ Wikisource:Page:Popular Science Monthly Volume 26.djvu/467
  3. ↑ наприклад, в An Elementary Treatise on Arithmetic by John Farrar[en]
  4. ↑ David E. Smith (1958), History of Mathematics, Volume I: General Survey of the History of Elementary Mathematics. New York: Dover Publications (a reprint of the 1951 publication), ISBN 0-486-20429-4, pp. 58, 129.
  5. ↑ David W. Maher and John F. Makowski. "Literary evidence for Roman arithmetic with fractions". Classical Philology, 96/4 (October 2001), p. 383.
  6. ↑ Japan’s Oldest Multiplication Table Discovered in Nara, Dating Back 1,300 Years. 7 September 2024
  7. ↑ У Японії на руїнах палацу археологи виявили найстарішу таблицю множення: їй близько 1300 років. // Автор: Ірина Батюк. 07.09.2024, 17:23

Посилання

[ред. | ред. код]