Танагра малахітова
| ?Танагра малахітова | |
|---|---|
.jpg) | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Саякові (Thraupidae) |
| Рід: | Танагра (Tangara) |
| Вид: | Танагра малахітова |
| Біноміальна назва | |
| Tangara seledon (Müller, PLS, 1776) | |
 Ареал виду | |
| Синоніми | |
| Tanagra seledon | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Tangara seledon |
 Віківиди: | Tangara seledon |
 EOL: | 1052933 |
 ITIS: | 563319 |
 МСОП: | 22722827 |
 NCBI: | 221979 |
Тана́гра малахітова[2] (Tangara seledon) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae)[3]. Мешкає в Південній Америці.
Довжина птаха становить 13,5 см, вага 18 г. Тім'я, щоки і підборіддя бірюзово-блакитні, потилиця і шия з боків яскраво-жовті або зеленуваті, верхня частина спини і горло чорні, спина і надхвістя оранжеві, груди і живіт бірюзово-блакитні, боки і гузка яскраво-зелені, покривні пера крил пурпурово-сині, махові пера чорні з широкими зеленими краями, навколо дзьоба чорна пляма. Самиці мають дещо менш яскраве забарвлення.
Малахітові танагри мешкають на південному сході Бразилії (від Баїї до Ріу-Гранді-ду-Сул і півдня Мату-Гросу-ду-Сул), на сході Парагваю та на північному сході Аргентини (Місьйонес). Вони живуть в кронах вологих атлантичних лісів та на узліссях. Зустрічаються парами або зграями до 20 птахів, переважно на висоті до 900 м над рівнем моря. Живляться плодами і комахами. Сезон розмноження в Бразилії триває з листопада до лютий, в Парагваї у листопаді-груді, в Аргентині в листопаді. Гніздо чашоподібне, робиться з сухої трави, моху і листя. В кладці 3 білуватих або рожевуватих, поцяткованих коричневуими плямкамия яйця.
- ↑ BirdLife International (2016). Tangara seledon: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 22 липня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 22 липня 2022.
 |
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |