Таран Сергій Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Таран Сергій Вікторович
Народився 12 грудня 1969(1969-12-12) (51 рік)
Київ, Українська РСР, СРСР
Країна Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Національність Українець
Діяльність політолог
Alma mater Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка
Партія Європейська Солідарність

Таран Сергій Вікторович (12 грудня 1969(19691212), Київ) — український політолог, син політика Віктора Тарана (Терена) та брат політолога Віктора Тарана, член політичної партії «Європейська Солідарність». Депутат Київської міської ради.[1]

Життєпис[ред. | ред. код]

Закінчив з червоним дипломом Київський національний університет імені Тараса Шевченка за фахом «журналістика» (1993 р.), а також з відзнакою — магістратуру Амстердамського університету за фахом «суспільні науки» (1998 р.).

З 1993 по 1996 рр. працював в українських виданнях «Молодь України», «Розбудова державі», аналітичному тижневику УНІАН.

Співзасновник Інституту масової інформації (1995 р.), — експертної організації, яка опікується захистом свободи слова в Україні.

1997—2004 — вів дослідницьку і лекторську роботу у ряді університетів та наукових центрів, зокрема, в Академії Істрополітана, Університеті міста Амстердам, Університеті Дюка, де викладав курси «Міжнародна політика», «Політика міжетнічних стосунків», «Проблеми демократизації у перехідних суспільствах», у тому числі, авторські курси — «Політична самоідентифікація як чинник політики», «Контраверсійна політика: революція і тероризм».

31 травня 2019 року був обраний у президію та центральну політраду партії «Європейська Солідарність»[2][3].

На місцевих виборах 2020 року був обраний депутатом Київської міської ради ІХ-го скликання.[1]

Наукові напрямки[ред. | ред. код]

Теми наукових досліджень: «Міжетнічні стосунки», «Політекономіка», «Проблеми демократизації у перехідних демократіях». Автор більше 100 публікацій в міжнародних і українських наукових і періодичних виданнях.

Політологічна діяльність[ред. | ред. код]

У 2005 — став співзасновником Центру політологічних і соціологічних досліджень «Соціовимір», незалежного центру, що вивчає політичні та економічні процеси в Україні. Організація має свою соціологічну мережу, регулярно проводить опитування громадської думки, маркетингові дослідження, експертні опитування, контент-аналіз, екзит-поли.

З 2004 — директор Міжнародного інституту демократій, недержавної організації, що досліджує процеси демократизації на пострадянському просторі.

У 2009 році у Національному агентстві з питань іноземних інвестицій та розвитку зайняв керівну посаду. На цій посаді знаходився до 2010 року.

Член Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України[4].

Захоплення[ред. | ред. код]

Хобі — суспільно-політична міфологія.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]