Тарасівка (Троїцький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Тарасівка
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Район/міськрада Троїцький
Рада/громада Тарасівська сільська рада
Код КОАТУУ 4425486501
Основні дані
Засноване 1815
Населення 848
Площа 57,8 км²
Густота населення 14,67 осіб/км²
Поштовий індекс 92144
Телефонний код +380 6456
Географічні дані
Географічні координати 49°39′40″ пн. ш. 38°23′26″ сх. д. / 49.66111° пн. ш. 38.39056° сх. д. / 49.66111; 38.39056Координати: 49°39′40″ пн. ш. 38°23′26″ сх. д. / 49.66111° пн. ш. 38.39056° сх. д. / 49.66111; 38.39056
Середня висота
над рівнем моря
94 м
Місцева влада
Адреса ради 92144, Луганська обл., Троїцький р-н, с. Тарасівка, вул. Молодіжна, 23, тел. 99-5-37
Карта
Тарасівка. Карта розташування: Україна
Тарасівка
Тарасівка
Тарасівка. Карта розташування: Луганська область
Тарасівка
Тарасівка
Мапа

Тара́сівка — село в Україні, у Троїцькому районі Луганської області. Населення становить 848 осіб. Орган місцевого самоврядування — Тарасівська сільська рада.

Географія[ред. | ред. код]

Розташоване за 45 км від районного центру. Найближча залізнична станція — Сватове, за 45 км. Площа — 1014,95 га.

Історія[ред. | ред. код]

Постійні поселення з'явились на території Тарасівки кілька століть тому. Переселенці з Київської, Полтавської, Чернігівської губерній почали освоювати ці місця. Серед них були козаки та кріпаки. Село назвали на честь першого поселенця — козака Тараса.

За іншою версією у 1704 році Петро I подарував ці землі козакам Ізюмського полку.

Як свідчать документи, у 1803 році у селі Тарасівка збудована церква на честь Святого Миколая.

У 1869 році, коли «петрівські милості» були скасовані, тарасівці почали протестувати. Повстання придушили за допомогою війська.

До революції в селі було два цегельних заводи, за селом працював 31 млин, діяло 5 олійниць. У 1917 році у селі налічувалось 672 двори, мешкало 3920 селян.

Під час Визвольних змагань влада багато разів змінювалась.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СССР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 197 людей[1].

Інфраструктура[ред. | ред. код]

На території сільради працюють 4 підприємства сільськогосподарського виробництва. Серед них найбільші СТОВ «Тарасівське», ТОВ «Агропромислова компанія», СФГ «Кристина».

Станом на 2012 рік у селі є 3 магазини, сільська амбулаторія, загальноосвітня школа I—III ступенів, Будинок культури, бібліотека.

Також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Міста і села України. Луганщина: історико-краєзнавчі нариси/ упор. В. В. Болгов. — К: Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2012. — 472 с. — ISBN 978-966-8153-83-9 (стор. 439, матеріали Лідії Химченко).

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]