Очікує на перевірку

Тримбач Сергій Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сергій Васильович Тримбач
С. В. Тримбач на заході, присвяченому 75-річчю з дня народження Івана Миколайчука, Театральна площа, Чернівці, червень 2016 року
Народився17 вересня 1950(1950-09-17) (74 роки)
Олександрія, Кіровоградська область, Українська РСР, СРСР
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Місце проживанняКиїв
Діяльністькінокритик, кінознавець, кіносценарист
Галузькінокритика[1] і кіносценаристикаd[1]
Відомий завдякиголова Національної спілки кінематографістів України
Alma materФілологічний факультет Київського університету[d]
Знання мовукраїнська[1]
ЧленствоНаціональна спілка кінематографістів України
НагородиДержавна премія України ім. О. Довженка (2008).

Сергій Васильович Три́мбач (нар. 17 вересня 1950, с. Жовтневе, тепер у межах м. Олександрія Кіровоградської обл.)  — український кінокритик, кінознавець, кіносценарист. Голова Національної спілки кінематографістів України (2009—2017). Лауреат Державної премії України ім. О. Довженка (2008). Автор багатьох публікацій, присвячених історії та сучасності українського кіно.

Біографія

[ред. | ред. код]

Закінчив філологічний факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка (1973). Працював консультантом Спілки кінематографістів України, потім — науковим співробітником відділу теорії мистецтв Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (ІМФЕ НАН України).

У 1998—2004 — заступник генерального директора Національного центру Олександра Довженка з питань архівно-наукової роботи. У 2001—2004 виконував обов'язки директора Музею Київської кіностудії імені О.Довженка. У 2005—2013 — завідувач відділу кіномистецтва і телебачення ІМФЕ НАН України.

Заступник голови Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка (2016—2023).[2]

З 2021 року — доцент кафедри кінознавства Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого[3].

Родина

[ред. | ред. код]
У день свого 74-річчя на лекції в Будинку кіно, вересень 2024 року

Одружений на доньці письменника Микити Шумила Тетяні. Виховали сина. Сестра дружини — літературознавиця, доктор філологічних наук Наталя Шумило (1947—2013)[4].

Творчість

[ред. | ред. код]

Автор сценаріїв фільмів «Важко перші сто років» (1997), «Творець із Божою іскрою» (1997, у співавт.), «Златокрай» (1996, авт. дикт. тексту), «Богдан Ступка. Львівські хроніки» (1998), «Небилиці про Борислава» (1999), «Любов небесна» (2002), «Вічний хрест» (2003), «Небезпечно вільна людина» (2004), «Живі» (2008), «Довженко починається» (2009) та ін.

Від 1976 року виступає у пресі зі статтями і рецензіями з питань розвитку кіномистецтва. Автор та співавтор низки книг, де розробляються проблеми естетики і поетики творчості. Автор книги «Олександр Довженко. Загибель богів / Ідентифікація автора в національному часо-просторі» (2007). Упорядник книг: «Іван Миколайчук. Білий птах з чорною ознакою» (1991), «Олександр Довженко. Фільми. Малюнки. Задуми» (1994), «Іван Миколайчук» (2001), «Довженко і кіно ХХ століття» (2004, у спіавт.), «Україна — Німеччина: кінематографічні зв'язки» (2009, у співавт.).

  • Сергій Тримбач. Богдан Ступка. Метаморфози. — К. : Дух і Літера, 2022. — 336 с. — ISBN 978-966-378-897-5.

Відзнаки

[ред. | ред. код]

За публікації з кінознавства, кінокритики та історії кіно відзначений преміями:

  • Спілки кінематографістів СРСР (1980)
  • Спілки кінематографістів Таджикистану (1982)
  • Спілки кінематографістів України (1987)
  • Імені Фелікса Соболєва (2006)
  • Імені Віктора Дьоміна (2007, Росія)
  • Імені Олександра Довженка (2008)
  • Фільми «Любов небесна», «Вічний хрест», «Небезпечно вільна людина», «Довженко починається…» отримали призи багатьох міжнародних та національних кінофестивалів.

Громадська позиція

[ред. | ред. код]

У 2018 підтримав звернення Європейської кіноакадемії на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова[5].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Czech National Authority Database
  2. ↑ Указ Президента України від 23 грудня 2016 року № 575/2016 «Про склад Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка»
  3. ↑ Команда кафедри кінознавства
  4. ↑ «Це Микита Шумило — совість наша, козацька совість!»
  5. ↑ The European Film Academy Free Oleg Sentsov!. Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 20 червня 2018.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тримбач_Сергій_Васильович&oldid=43522624