Тримбач Сергій Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сергій Тримбач
Урочистості у Чернівцях з нагоди 75-річчя Івана Миколайчука 52.jpg
С. В. Тримбач на заході, присвяченому 75-річчю з дня народження Івана Миколайчука, Театральна площа, Чернівці, червень 2016 року
Народився 17 вересня 1950(1950-09-17) (68 років)
УРСР Олександрія, УРСР
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Місце проживання Київ
Діяльність кінокритик, кінознавець, кіносценарист
Відомий завдяки голова Національної спілки кінематографістів України
Alma mater Філологічний факультет Київського університету[d]
Нагороди Державна премія України ім. О. Довженка (2008).

Сергій Васильович Три́мбач (*17 вересня 1950 року, с. Жовтневе, тепер у межах м. Олександрія Кіровоградської обл.)  — український кінокритик, кінознавець, кіносценарист. Чинний голова Національної спілки кінематографістів України. Лауреат Державної премії України ім. О. Довженка (2008). Автор багатьох публікацій, присвячених історії та сучасності українського кіно.

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчив філологічний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (1973). Працював консультантом Спілки кінематографістів України, потім — науковим співробітником відділу теорії мистецтв Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (ІМФЕ НАНУ). У 1998–2004 — заступник генерального директора Національного центру Олександра Довженка з питань архівно-наукової роботи. У 2001–2004 виконував обов'язки директора Музею Київської кіностудії імені О.Довженка. Від 2005 — завідувач відділу кіномистецтва і телебачення ІМФЕ НАНУ.

Є заступником голови Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка (з грудня 2016).[1]

Творчість[ред. | ред. код]

Автор сценаріїв фільмів «Важко перші сто років» (1997), «Творець із Божою іскрою» (1997, у співавт.), «Златокрай» (1996, авт. дикт. тексту), «Богдан Ступка. Львівські хроніки» (1998), «Небилиці про Борислава» (1999), «Любов небесна» (2002), «Вічний хрест» (2003), «Небезпечно вільна людина» (2004), «Живі» (2008), «Довженко починається» (2009) та ін.

Від 1976 року виступає у пресі зі статтями і рецензіями з питань розвитку кіномистецтва. Автор та співавтор низки книг, де розробляються проблеми естетики і поетики творчості. Автор книги «Олександр Довженко. Загибель богів / Ідентифікація автора в національному часо-просторі» (2007). Упорядник книг: «Іван Миколайчук. Білий птах з чорною ознакою» (1991), «Олександр Довженко. Фільми. Малюнки. Задуми» (1994), «Іван Миколайчук» (2001), «Довженко і кіно ХХ століття» (2004, у спіавт.), «Україна — Німеччина: кінематографічні зв'язки» (2009, у співавт.).

Відзнаки[ред. | ред. код]

За публікації з кінознавства, кінокритики та історії кіно відзначений преміями:

  • Спілки кінематографістів СРСР (1980)
  • Спілки кінематографістів Таджикистану (1982)
  • Спілки кінематографістів України (1987)
  • Імені Фелікса Соболєва (2006)
  • Імені Віктора Дьоміна (2007, Росія)
  • Імені Олександра Довженка (2008)
  • Фільми «Любов небесна», «Вічний хрест», «Небезпечно вільна людина», «Довженко починається…» отримали призи багатьох міжнародних та національних кінофестивалів.

Громадська позиція[ред. | ред. код]

У 2018 підтримав звернення Європейської кіноакадемії на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова[2].

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Мистецтво України: Біографічний довідник. К., 1997. — С.590-591.
  • Хто є хто в Україні. К., 1997. — С.522.
  • Хто є хто в Україні. К., 2000. — С.492.
  • Н.Капельгородська, Є.Глущенко, О.Синько. Кіномистецтво України в біографіях. К., 2004, С. 602–603.
  • Сергій Тримбач: Якщо ми і зараз не зуміємо відродити Спілку, тоді весь кінематограф на довгі роки зникне з «карты будней». Інтерв'ю Олени Чередниченко. — День, 2009, 17 червня. — http://www.day.kiev.ua/275589/
  • Світлана Агрест-Короткова. Загибель богів у дзеркалі часу. Побачила світ книжка Сергія Тримбача про Олександра Довженка. — День, 2007, 14 грудня. — http://www.day.kiev.ua/193286
  • Евгений Марголит. Формула масштаба (о книге Сергея Тримбача «Александр Довженко: гибель богов»). — Синематека. — Москва, 2009, 14 сентября. — http://www.cinematheque.ru/post/141526
  • «Сергій Тримбач. Ми є тому, що нас не може бути…». — Столичные новости, 2006, № 10. — http://cn.com.ua/N348/culture/personage/personage.html
  • Валентина Клименко. Кіно про кіно, або Кінокритик міняє професію. — Україна молода, 2006, 27 січня. — http://www.umoloda.kiev.ua/number/602/164/21802/
  • Сергій Тримбач: «Мистецтвознавець має бути… філософом і політологом». — Надія Тисячна, «День», 2006, 22 грудня. — http://www.day.kiev.ua/174630/
  • Тримбач С. Бути Микитою: Спогад про М. Шумила з нагоди його 100-літнього ювілею // Сучасність. — 2003. — № 6. — С. 125–132.

Посилання[ред. | ред. код]