Теорема Линника про розклад згортки нормального розподілу та розподілу Пуассона

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Теорема Линника про розклад згортки нормального розподілу та розподілу Пуассона — твердження в теорії ймовірностей. Згідно з теоремою Крамера, якщо сума двох незалежних випадкових величин має нормальний розподіл, то кожна з них також нормально розподілена. Аналогічне твердження має місце і для розподілу Пуассона (теорема Райкова). В теоремі Линника стверджується, що аналогічну властивість має згортка нормального розподілу та розподілу Пуассона.

Формулювання теореми[ред. | ред. код]

Нехай розподілом випадкової величини  є згортка нормального розподілу та розподілу Пуассона та нехай може бути представлена у вигляді суми двох незалежних випадкових величин . Тоді розподіли випадкових величин та також є згортками нормальних розподілів та розподілів Пуассона.

Коментар[ред. | ред. код]

Теорема Линника означає, що згортка нормального розподілу та розподілу Пуассона належить класу Линника , тобто не має дільників, які не розкладаються.

Література[ред. | ред. код]