Теорія моментів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Привід диск створює прискорення потоку рідини справа наліво

В гідродинаміці, теорія моментів або теорія приводного диску це теорія, яка описує математичну модель ідеальний приводний диск, такий як пропелер або гвинт у гелікоптері, і була створена В.Д. Ранкіном (1865), А. Д. Гринхіллом (1888) і R.E. Froude (1889).

Ротор моделюють як нескінченно тонкий диск, що обертається довкола своєї осі з постійною швидкістю. Основним станом гвинтокрилу є зависання. Такий диск створює потік довкола ротора. За допомогою деяких математичних властивостей рідини, можна отримати математичний зв'язок між потужністю, радіусом ротора, моментом і індуктивною швидкістю. Тертя не враховується.

Для стаціонарного ротора, такого як у гвинтокрила, потужність, яка необхідна для утворення заданої тяги розраховується за формулою:

Де:

Посилання

[ред. | ред. код]