Вільям Джон Ранкін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вільям Джон Ранкін
William John Rankine
Rankine William signature.jpg
Народився 5 липня 1820(1820-07-05)
Единбург, Шотландія
Помер 24 грудня 1872(1872-12-24) (52 роки)
Глазго, Шотландія
Місце проживання Велика Британія
Громадянство
(підданство)
Велика Британія
Національність шотландець
Alma mater Единбурзький університет
Галузь наукових інтересів фізика, термодинаміка
Член Лондонське королівське товариство, Шведська королівська академія наук, Американська академія мистецтв і наук і Royal Society of Edinburgh[d]
Нагороди

CMNS: Вільям Джон Ранкін на Вікісховищі

Вільям Джон Макуорн Ранкін (англ. William John Macquorn Rankine; *5 липня 1820 Единбург, Шотландія — †24 грудня 1872 Глазго, Шотландія) — британський (шотландський) інженер-будівельник, фізик та математик.

Біографія[ред.ред. код]

Народився в Единбурзі 5 липня 1820. Навчався в Единбурзькому інституті з 1836 року по 1838, який був змушений покинути так і не закінчивши через туги фінансового становища.

У 16 років, навчаючись в Единбурзькому університеті, він отримав золоту медаль за нарис з теорії світла і почав дослідження в молекулярній фізиці.

У 1854 році вчений отримує Кейтскую медаль (англ. the Keith medal) від Единбурзького королівського товариства, за внесок у розвиток і термодинаміки.

Вільям Ренкін помер в 1872 році в Глазго.

Праця[ред.ред. код]

Найвидатніші дослідження Джон Ранкін зробив у галузі технічної термодинаміки, він по праву вважається одним із засновників цього розділу загальної фізики. У 1849 році незалежно від Клаузіуса отримав загальні рівняння термодинаміки, що виражають співвідношення між теплотою і механічною енергією. Досліджував термодинамічні властивості газів і пари в 1850 році і склав таблиці водяної пари отримали широке застосування. У 1859 році побудував повну теорію парової машини зокрема, розробив ідеальний термодинамічний цикл парового двигуна, названого на його честь. Ренкін ввів низку термінів: потенційна енергія, адіабатичний та ізотермічні процеси, адіабати.

Відомі роботи[ред.ред. код]

Ранкін став унікальним автором відразу чотирьох підручників, які через сто років після написання є провідними посібниками в сучасній науці: «Посібник з прикладної механіки», «Керівництво для парового двигуна та інших моторів» (перша праця з технічної термодинаміки (1859), «Посібник для цивільного будівництва» та «Машини і преси»

Джерела[ред.ред. код]

  • Храмов Ю. А. Ранкин, Рэнкин Уильям Джон Макуорн (Rankine William John Macquorn) // Физики: Биографический справочник / Под ред. А. И. Ахиезера. — Изд. 2-е, испр. и дополн. — М.: Наука, 1983. — С. 229. — 400 с.

Посилання[ред.ред. код]