Вільям Джон Ранкін
| Вільям Джон Ранкін | |
|---|---|
| William John Rankine | |
| Народився | 5 липня 1820 Единбург, Шотландія |
| Помер | 24 грудня 1872 (52 роки) Глазго, Шотландія |
| Поховання | Sighthill Cemeteryd[1] |
| Місце проживання | Велика Британія |
| Країна | |
| Національність | шотландець |
| Діяльність | інженер, фізик, інженер-будівельник, викладач університету, винахідник |
| Alma mater | Единбурзький університет (1838)[2] Ayr Academyd (1829)[2] Scottish Naval and Military Academyd Glasgow Academyd (1830)[2] |
| Галузь | фізика, термодинаміка |
| Заклад | Університет Глазго[2] John Benjamin Macneilld[2] |
| Посада | Regius Professor of Civil Engineering and Mechanicsd[3] і голова |
| Членство | Лондонське королівське товариство Шведська королівська академія наук Американська академія мистецтв і наук Королівське товариство Единбурга |
| Нагороди | |
| Автограф | |
Вільям Джон Макуорн Ранкін (англ. William John Macquorn Rankine; 5 липня 1820 Единбург, Шотландія — 24 грудня 1872 Глазго, Шотландія) — британський (шотландський) інженер-будівельник, фізик та математик.
Народився в Единбурзі 5 липня 1820. Навчався в Единбурзькому інституті з 1836 року по 1838, який був змушений покинути так і не закінчивши через туги фінансового становища.
У 16 років, навчаючись в Единбурзькому університеті, він отримав золоту медаль за нарис з теорії світла і почав дослідження в молекулярній фізиці.
У 1854 році вчений отримує Кейтську медаль (англ. the Keith medal) від Единбурзького королівського товариства, за внесок у розвиток і термодинаміки.
Вільям Ранкін помер в 1872 році в Глазго.
Найвидатніші дослідження Джон Ранкін зробив у галузі технічної термодинаміки, він по праву вважається одним із засновників цього розділу загальної фізики. У 1849 році незалежно від Клаузіуса отримав загальні рівняння термодинаміки, що виражають співвідношення між теплотою і механічною енергією. Досліджував термодинамічні властивості газів і пари в 1850 році і склав таблиці водяної пари, які отримали широке застосування. У 1859 році побудував повну теорію парової машини зокрема, розробив ідеальний термодинамічний цикл парового двигуна, названого на його честь. Ранкін ввів низку термінів: потенційна енергія, адіабатичний та ізотермічні процеси, адіабати.
Ранкін став унікальним автором відразу чотирьох підручників, які через сто років після написання є провідними посібниками в сучасній науці: «Посібник з прикладної механіки», «Керівництво для парового двигуна та інших моторів» (перша праця з технічної термодинаміки (1859), «Посібник для цивільного будівництва» та «Машини і преси»
- Храмов Ю. А. Ранкин, Рэнкин Уильям Джон Макуорн (Rankine William John Macquorn) // Физики : биографический справочник / под ред. А. И. Ахиезера. — Изд. 2-е, испр. и доп. — М. : Наука, 1983. — С. 229. — 400 с. — 200 000 екз.
- РАНКІН, ВІЛЬЯМ ДЖОН: БІОГРАФІЯ [Архівовано 19 грудня 2018 у Wayback Machine.]
- 24 грудня 1872 року спочив Вільям Ранкін шотландський інженер [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ а б в г д Архів історії математики Мактьютор — 1994.
- ↑ https://web.archive.org/web/20230207222221/https://universitystory.gla.ac.uk/chair-and-lectureship/?id=711
- Народились 5 липня
- Народились 1820
- Померли 24 грудня
- Померли 1872
- Випускники Единбурзького університету
- Науковці Університету Глазго
- Члени Лондонського королівського товариства
- Члени Шведської королівської академії наук
- Члени Американської академії мистецтв і наук
- Члени Королівського товариства Единбурга
- Шотландські фізики
- Шотландські письменники
- Уродженці Единбурга
- Померли в Глазго
- Люди, на честь яких названо кратер на Місяці
