Тяга (літак)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Типова схема аеродинамічних сил, що діють на літальний апарат: 1 — тяга; 2 — лобовий опір; 3 — підйомна сила; 4 — вага
Обтікання профілю крила літака

Тяга (літак) — сила, що пояснюється другим та третім законами класичної механіки І.Ньютона, котра виробляється двигунами і штовхає літальний апарат крізь повітряне середовище вперед. Тязі протистоїть лобовий опір. У сталому прямолінійному горизонтальному польоті вони приблизно рівні. Якщо льотчик збільшує тягу, додаючи звороти двигунів, і зберігає постійною висоту, тяга перевершує опір повітря. Літак при цьому прискорюється. Досить швидко опір збільшується і знов зрівнює тягу. Літак стабілізується на постійній, але вищій швидкості.

Тяга — найважливіший критерій для визначення швидкопідйомності літака (як швидко він може набирати висоту). Вертикальна швидкість набору висоти залежить не від величини підіймальної сили, а від того, який запас тяги має літак.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]