Терський Святослав Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Терський Святослав Володимирович
Народився 1962
Країна  Україна
Діяльність науковець, історик, археолог
Alma mater Факультет історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького університету і Історичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка
Науковий ступінь доктор історичних наук
Вчене звання професор
Заклад Національний університет «Львівська політехніка»

Святослав Володимирович Терський (нар. 1962[1]) — український науковець, історик, археолог, доктор історичних наук (2011), професор.

Життєпис[ред. | ред. код]

Святослав Терський народився 1962 року в сім'ї відомого українського археолога Володимира Шеломенцева-Терського. У дитячі роки був учасником батькових археологічних експедицій.

Закінчив історичні факультети Чернівецького та Львівського університетів. Під час навчання: активний учасник студентського наукового товариства, яке потім й очолив; брав участь у розкопках чернівецького археолога Бориса Тимощука.

У 1984 році почав працювати науковим працівником відділу історії первісного суспільства Львівського історичного музею. Від 1986 року під його керівництвом здійснював польові дослідження літописних міст Перемиля, Володимира, Лучеська та пам'яток княжої доби, у рамках діяльності Волинської археологічної експедиції. У 1990-х роках також досліджував Пересопницю, Чемерин та інші.

Зараз у Національному університеті «Львівська політехніка»: викладач (2001), доцент (2004) катедри історії України, науки і техніки; виконувач обов'язків заступника завідувача кафедри історії України з наукової роботи (2003—2011); нині — професор катедри історії України та етнокомунікацій.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

У 1999 році захистив кандидатську дисертацію «Лучеськ X–XV ст.» при Інституті археології НАН України.

У 2011 році захистив докторську дисертацію «Військова інфраструктура Волинського князівства в XI–XIV ст.» при Національному університеті «Львівська політехніка».

Автор понад 300 наукових публікацій, у тому числі 9 монографій, 14 підручників та навчальних посібників.

Список монографій:

  • «Олика. Історичний нарис» (2001)[2],
  • «Археологія доби Галицько-Волинської держави. Здобутки Волинської археологічної експедиції Львівського історичного музею за 15 років діяльності (1986—2000)» (2002)[3],
  • «Пересопниця. Краєзнавчий нарис» (2003)[4],
  • «Лучеськ X–XV ст.» (2006)[5],
  • Історія Луцька у 3-х томах (2007, Т. 1: Лучеськ X–XV ст.)[6],
  • «Княже місто Володимир» (2010)[7],
  • «Історія археологічних досліджень та історичного краєзнавства Волині» (2010)[8],
  • «Археологія доби Галицько-Волинської держави» (2014)[9],
  • «Археологія міста Володимира» (2020)[10].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Терський Святослав Володимирович // Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського.
  2. Терський, С. Олика. Історичний нарис. — Львів: Новий час, 2001. — 52 с., іл.
  3. Терський, С. Археологія доби Галицько-Волинської держави. Здобутки Волинської археологічної експедиції Львівського історичного музею за 15 років діяльності (1986—2000). Каталог виставки. — Львів: Ін-тут українознавства НАН України, 2002. — 108 с., іл.
  4. Терський, С. Пересопниця. Краєзнавчий нарис. — Рівне: Азалія, 2003. — 160 с., іл.
  5. Терський, С. Лучеськ X–XV ст. — Львів: Вид-во Національного університету «Львівська політехніка», 2006. — 252 с., іл.
  6. Терський, С. Історія Луцька у 3-х томах. — Т. 1: Лучеськ X–XV ст. — Львів: Вид-во Національного університету “Львівська політехніка”, 2007. — 252 с., іл.
  7. Терський, С. Княже місто Володимир. — Львів: Вид-во Національного університету «Львівська політехніка», 2010. — 320 с., іл.
  8. Терський, С. Історія археологічних досліджень та історичного краєзнавства Волині. — Львів: Вид-во Національного університету «Львівська політехніка», 2010. — 380 с., іл.
  9. Терський, С. Археологія доби Галицько-Волинської держави. — Київ: «Стародавній світ», 2014. — 164 с., іл.
  10. Терський, С. Археологія міста Володимира. — Володимир-Волинський; Новоград-Волинський: Вид-во «Новоград», 2020. — 244 с., іл.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]