Тетерук гірський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тетерук гірський
Самець
Самець
Самиця
Самиця
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Куроподібні (Galliformes)
Родина: Фазанові (Phasianidae)
Рід: Жовтобровий тетерук (Dendragapus)
Вид: Тетерук гірський
Dendragapus fuliginosus
(Ridgway, 1873)
Ареал виду[2]
Ареал виду[2]
Посилання
Вікісховище: Dendragapus fuliginosus
Віківиди: Dendragapus fuliginosus
ITIS: 175776
МСОП: 22734695
NCBI: 420184
Fossilworks: 369178

Тетеру́к гірський[3] (Dendragapus fuliginosus) — вид куроподібних птахів родини фазанових. Поширений в Північній Америці.

Поширення

[ред. | ред. код]

Поширений вздовж тихоокеанського узбережжя від південного сходу Аляски до південної Каліфорнії. Цей вид трапляється в різноманітних соснових і ялицевих лісах від рівня моря до 3600 м поблизу лісової лінії. Здебільшого вони ведуть малорухливий спосіб життя і при потребі долають невеликі відстані пішки або здійснюючи невеликі перельоти.

Підвиди

[ред. | ред. код]

Розрізняють 4 підвиди, які зустрічаються послідовно з півночі на південь у межах позначеного ареалу поширення:

Птах завдовжки 41–51 см, розмах крил 64–71 см, маса досягає 1,1–1,3 кг. Самець рівномірно темно-сірого кольору з жовтими очними гребінцями. Шия вкрита темними пір'ям, яскраво-білі основи яких оточують два шкірні мішечки від червонуватого до жовтого кольору з обох боків голови, які можуть надуватися під час залицяння. Дорослі самиці мають коричневі плями з темно-коричневими та білими плямами на нижній частині тіла. У самиці шия довша, ніж у самців. Самці мають міцніше тіло, ніж самиці.

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

Самці співають із глибоким уханням на своїй території та здійснюють короткі махові польоти, щоб привабити самиць. Заклик звучить так, ніби хтось вдаряє в глибокий, але тихий барабан. Самці зазвичай роблять такі сигнали з висоти на деревах. Самиці після спарювання залишають територію самця. Потім самиця будує гніздо на землі в неглибокій норі, захищеній кущами або колодами. Після цього вона відкладає від 5 до 10 яєць. Ці яйця добре маскуються завдяки своєму кремовому основному кольору з крапчастими коричневими плямами.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2021). Dendragapus fuliginosus: інформація на сайті МСОП (версія 2024.1) (англ.) 30 вересня 2024
  2. BirdLife International and NatureServe (2014) Bird Species Distribution Maps of the World. 2012. Centrocercus urophasianus. In: IUCN 2014. The IUCN Red List of Threatened Species. Version 2014.3. http://www.iucnredlist.org [Архівовано 2014-06-27 у Wayback Machine.]. Downloaded on 15 March 2015.
  3. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

Посилання

[ред. | ред. код]