Тетерук гірський
Тетерук гірський | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Самець
Самиця
| ||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Dendragapus fuliginosus (Ridgway, 1873) | ||||||||||||||||
Ареал виду[2] | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Тетеру́к гірський[3] (Dendragapus fuliginosus) — вид куроподібних птахів родини фазанових. Поширений в Північній Америці.
Поширений вздовж тихоокеанського узбережжя від південного сходу Аляски до південної Каліфорнії. Цей вид трапляється в різноманітних соснових і ялицевих лісах від рівня моря до 3600 м поблизу лісової лінії. Здебільшого вони ведуть малорухливий спосіб життя і при потребі долають невеликі відстані пішки або здійснюючи невеликі перельоти.
Розрізняють 4 підвиди, які зустрічаються послідовно з півночі на південь у межах позначеного ареалу поширення:
- D. f. sitkensis Swarth, 1921, на південному сході Аляски.
- D. f. fuliginosus (Ridgway, 1873), поширений від Юкону до північно-західної Каліфорнії.
- D. f. sierrae Chapman, 1904, зустрічається від Вашингтона до північно-центральної Каліфорнії та Невади.
- D. f. howardi Dickey & Van Rossem, 1923, поширений у центральній Каліфорнії.
Птах завдовжки 41–51 см, розмах крил 64–71 см, маса досягає 1,1–1,3 кг. Самець рівномірно темно-сірого кольору з жовтими очними гребінцями. Шия вкрита темними пір'ям, яскраво-білі основи яких оточують два шкірні мішечки від червонуватого до жовтого кольору з обох боків голови, які можуть надуватися під час залицяння. Дорослі самиці мають коричневі плями з темно-коричневими та білими плямами на нижній частині тіла. У самиці шия довша, ніж у самців. Самці мають міцніше тіло, ніж самиці.
Самці співають із глибоким уханням на своїй території та здійснюють короткі махові польоти, щоб привабити самиць. Заклик звучить так, ніби хтось вдаряє в глибокий, але тихий барабан. Самці зазвичай роблять такі сигнали з висоти на деревах. Самиці після спарювання залишають територію самця. Потім самиця будує гніздо на землі в неглибокій норі, захищеній кущами або колодами. Після цього вона відкладає від 5 до 10 яєць. Ці яйця добре маскуються завдяки своєму кремовому основному кольору з крапчастими коричневими плямами.
- ↑ BirdLife International (2021). Dendragapus fuliginosus: інформація на сайті МСОП (версія 2024.1) (англ.) 30 вересня 2024
- ↑ BirdLife International and NatureServe (2014) Bird Species Distribution Maps of the World. 2012. Centrocercus urophasianus. In: IUCN 2014. The IUCN Red List of Threatened Species. Version 2014.3. http://www.iucnredlist.org [Архівовано 2014-06-27 у Wayback Machine.]. Downloaded on 15 March 2015.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |