Тимчук Дмитро Борисович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 16:00, 18 червня 2014, створена AHbot (обговорення | внесок) (виправлення включення вилученого файлу: Файл:Дмитро Тимчук.jpg)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 18 червня 2014, заснована на цій версії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Тимчук.
Дмитро Борисович Тимчук
Народження27 червня 1972(1972-06-27) (52 роки)
м.Чита (РСФСР)
Смерть19 червня 2019(2019-06-19)[1] (46 років)
Київ, Україна
КраїнаУкраїна
ПриналежністьУкраїна Україна
Рід військ ЗС України
ОсвітаБердичівський коледж промисловості, економіки та права, Львівське вище військово-політичне училище і Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного
ПартіяНародний фронт
ЧленВерховна Рада України VIII скликання
ЗванняПідполковник
ФормуванняМіністерство оборони України
Війни / битвиУкраїнська миротворча місія в Іраку
Міжнародні сили з підтримки миру в Косово — КФОР
Тимчасові сили ООН у Лівані
Російська інтервенція в Україну 2014
Титулвійськовий журналіст, публіцист
Нагороди
орден «За мужність» III ступеня
Іменна вогнепальна зброя
CMNS: Тимчук Дмитро Борисович у Вікісховищі

Тимчу́к Дмитро́ Бори́сович (*27 червня 1972) — український військовий і політичний журналіст. Підполковник запасу[2]. Координатор групи «Інформаційний спротив»[3]. Став відомим через детальне висвітлення перебігу Кримської кризи, інтервенції Російської Федерації в Україну, а також сепаратистських виступів та російської диверсійної діяльності в Україні.

Біографія

Народився 27 червня 1972 року у м. Чита (РРФСР). Дитинство провів у Німеччині (батько-офіцер проходив службу у Групі радянських військ у Німеччині, 1978-1983 рр). Юність провів у Бердичеві на Житомирщині. Закінчив Бердичівський політехнічний коледж[4]. У 1995 році закінчив факультет військової журналістики Львівського вищого військово-політичного училища.

У 1995–1997 роках проходив службу у військах протиповітряної оборони. З 1997 по 2000 рік працював у штабі Національної гвардії України. З 2000 по 2012 рік перебував на роботі в різних структурних підрозділах Міністерства оборони України.

У ході службових відряджень відвідав українські контингенти миротворчих сил ООН в Іраку (тричі), Лівані та Косово.

З 2008 року — головний редактор інтернет-проекту «Флот-2017» та керівник громадської організації «Центр військово-політичних досліджень».

З 2 березня 2014 року — координатор групи «Інформаційний спротив», рос. «Информационное сопротивление»[3]; інколи перекладається як «Інформаційний опір», водночас абревіатура залишається ІС[5].

Завдяки активності групи «Інформаційний спротив» Дмитро Тимчук став одним з найпопулярніших інтернет-діячів в Україні. Зокрема, у соціальній мережі Facebook кількість тих, хто слідкує за його сторінкою з актуальними новинами від ІС, перевищила 150 тис. користувачів.[6]

Примітки

  1. ↑ https://novynarnia.com/2019/06/19/u-kiyevi-zaginuv-narodniy-deputat-dmitro-timchuk/
  2. ↑ Треба готуватись до збройної агресії на сході України — підполковник Тимчук
  3. ↑ а б Дмитрий Тымчук. составил справку по группе «Информационное Сопротивление» // facebook.com/dmitry.tymchuk, 5 марта 2014
  4. ↑ Дмитро Тимчук, який представляє «Інформаційний спротив», родом з Бердичева
  5. ↑ Тимчук: Десантники не здавали зброю екстремістам // uapress, Илья Скибинский 17 квітня 2014, 12:33
  6. ↑ Рейтинг українських користувачів Facebook

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тимчук_Дмитро_Борисович&oldid=14447616