Тишів (Воловецький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Тишів
Країна Україна Україна
Область Закарпатська область
Район/міськрада Воловецький район
Рада/громада Тишівська сільська рада
Код КОАТУУ 2121586001
Основні дані
Засноване 1948
Населення 517
Площа 1,727 км²
Густота населення 299,36 осіб/км²
Поштовий індекс 89112
Телефонний код +380 3136
Географічні дані
Географічні координати 48°48′32″ пн. ш. 23°05′38″ сх. д. / 48.80889° пн. ш. 23.09389° сх. д. / 48.80889; 23.09389Координати: 48°48′32″ пн. ш. 23°05′38″ сх. д. / 48.80889° пн. ш. 23.09389° сх. д. / 48.80889; 23.09389
Середня висота
над рівнем моря
546 м
Місцева влада
Адреса ради 89112, Закарпатська обл., Воловецький р-н, с. Тишів, 72, тел. 4-12-45
Карта
Тишів. Карта розташування: Україна
Тишів
Тишів
Тишів. Карта розташування: Закарпатська область
Тишів
Тишів

Тиші́в — село в Україні, в Закарпатській області, Воловецькому районі.

Воловецький район село Тишів (48°48'32" пн. ш. 23°05'38" сх. д.)

Населення — 458 чоловік. Площа — 1,727 км².

Село Тишів розкинулося в долині річки Латориця та її приток в підніжжі Верховинського хребта, а саме в підніжжі гори Пікуй. Розташоване за 12 км від районного центру.

Село Тишів вперше документально згадується 1648 року. Назва села Тишів (Чендеш) походить від кліматичних умов, які були в селі коли до ньго прийшли перші поселенці — тут було тихо і спокійно, територію села овівав спокійний вітерець. Такі умови збереглися тут до будівництва тут дороги Київ — Чоп у 70-х рр. XX століття. 1926 року в селі була створена рада робітничих, селянських і солдатських депутатів. Першим секретарем було обрано Говдана В. В. Також в цей рік був проведений перепис населення — його кількість становила 1100 жителів.

Бідність гірської Воловеччини на продуктивні земельні ресурси компенсується природними багатствами. Це листяно-хвойні ліси, в яких зростають переважно смерека і ялиця, бук, ясен і явір. На околиці села височіє гора Пікуй заввишки 1408 метрів. Пікуй — це ще й флористичний заказник де під охороною багато цінних рідкісних рослин, у тому числі лікарських. Тут зустрічаються такі релікти, як тис ягідний, кедр і дуб. Окрасою і багатством лісів є благородні олені і козулі, ведмеді і лисиці, куниці і білки. Живуть тут дикі свині, рисі, вовки. Тут живе багато різноманітних птахів. У малодоступних урочищах інколи таланить зустріти чорних лелек.

Через село протікає річка Латориця, що бере початок на схилах Верховинського хребта, з-під Верецького перевалу. Флора і фауна річки не багата зокрема тут зустрічається річкова і радужна форель, короп, в'юн. Клімат Воловеччини помірно континентальний, однак суворіший ніж у низовинних районах. Весна починається тут пізніше, а зима — раніше на 2-3 тижні. Заморозки тривають до перших днів травня. Зима настає у другій половині листопада, сніг випадає у другій половині грудня. Якщо в низинах Закарпаття сніговий покрив нестійкий, глибина його 30-40 см, то на території Воловеччини він набагато глибший і стійкіший, в горах нерідко до 2 метрів, а танення починається у березні-квітні. Морози сягають інколи нижче −30°С. В ущелинах високогір'я латки снігу біліють інколи й до середини літа.

Ґрунтотворчі породи переважно фліші й продукти їх вивітрювання. Це осадові гірські породи, утворені в глибоких геосинклінальних морських басейнах з характерним ритмічним чергуванням шарів пісковиків, аргілітів, алевролітів, мергелів, вапняків тощо.

Ґрунти місцевості слабородючі. Процесом ґрунтоутворення є кисле буроземоутворення, а супутніми — дерновий, підзолистий, глейовий, глейово-елювіальний процес.

Економіко-географічне положення[ред. | ред. код]

Село Тишів розташоване на півночі района і межує з такими селами:
— на півночі: Котельниця і Латірка;
— на заході: Щербовець і Жденієво;
— на сході: Завадка і Вербляж;
— на півдні: Нижні Ворота.
Основною транспортною магістраллю є траса Київ-Чоп, по якій і здійснюються всі зовнішні зв'язки села.

Неподалік від села розташований гідрологічний заказник «Бистрий».

Посилання[ред. | ред. код]

Погода в селі