Завадка (Мукачівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Завадка
Герб села Завадка.png
Герб
Країна Україна Україна
Область Закарпатська область
Район Мукачівський район
Рада Верб'язька сільська рада
Код КАТОТТГ UA21040190060013924
Основні дані
Населення 1087
Площа 1,928 км²
Густота населення 563,8 осіб/км²
Поштовий індекс 89113
Телефонний код +380 3136
Географічні дані
Географічні координати 48°47′24″ пн. ш. 23°07′40″ сх. д. / 48.79000° пн. ш. 23.12778° сх. д. / 48.79000; 23.12778Координати: 48°47′24″ пн. ш. 23°07′40″ сх. д. / 48.79000° пн. ш. 23.12778° сх. д. / 48.79000; 23.12778
Середня висота
над рівнем моря
528 м
Водойми річка Бескід
Місцева влада
Адреса ради 89113, Закарпатська обл., Воловецький р-н, с.Верб'яж,27
Карта
Завадка. Карта розташування: Україна
Завадка
Завадка
Завадка. Карта розташування: Закарпатська область
Завадка
Завадка
Мапа

Зава́дка — село в Україні, у Воловецькому районі Закарпатської області. Назва села походить від угорського словосполучення (запозиченого зі слов'янських мов) «на воді», « за рікою». Хоча, ймовірніше, назва селу була дана місцевими русинами-українцями — Заводка (за водою), при записі ж назви угорцями позначилася їхня проблема позначення літер «о» і «а».

Географія[ред. | ред. код]

Селом протікає річка Бескід, ліва притока Латориці. Поруч з селом знаходиться село Верб'яж та відомий Верецький перевал.

27.8.2022 загинув у війні добровольник,герой,воїн ІВАН ДОВГІНКА ,який залишився у серцях кожного "дракона" с.Завадка

Історія[ред. | ред. код]

Вперше село під назвою «Завадка» згадується в літописах у 1630 році.

У 1630 році — назва Zavodka, у 1641 — Zavatka, 1773 — Zavatka, Zawotka, 1808 — Zavádka, 1913 — Rákócziszállás, 1889 — Rákócziszállásk.

У 1641 році назва змінюється на «Заватка» (угор. Zavatka). У 1773 році назва села змінюється на «Завотка» (угор. Zawotka). Потім у 1889 році село отримало нову угорську назву «Ракоцісаль» (угор. Rákócziszállás). Назву було змінено на знак знаменитого заклику до повстання та визволення угорського народу, який було проголошено Франциском Ракоці II саме у Завадці, а не в Угорщині. З 1913 року назва села має сучасне звучання «Завадка».

На 1910 рік у селі проживало 790 жителів (646 русинів, 134 німці, 10 угорців). До тріанонського договору Завадка належала до угорського графства Березька жупа, потім село перейшло під управління Чехословаччини. У 1938-39 роках східний регіон Чехословаччини став невеликою незалежною республікою Карпатська Україна.

У 1939 році Угорщина окупувала республіку. 17 березня 1939 на третій день окупації Карпатської України мадярські жандарми гнали на перевал через села Нижні Ворота, Верб'яж, Завадку колони полонених, переважно галичан — вояків Карпатської Січі і передали їх польській прикордонній службі, яка розмістила полонених у підвалах своїх казарм. Наступного дня, 18 березня 1939 до сходу сонця полонені були розділені на колони, відконвойовані вліво і вправо від перевалу по лінії кордону приблизно на півтора-два кілометри і розстріляні на закарпатській стороні над селами Нова Розтока і Верб'яж, та між селами Петрусовицею, Жупанами і Лазами. Число розстріляних, за оцінками свідків, становило 500—600 полонених.[1]

З 1945 року після приєднання Закарпаття до УРСР Завадка як село була адміністративно приєднана та закріплена у Воловецькому районі УРСР.

З кінця 1991 року після референдуму про незалежність Завадка входить до Воловецького району Закарпатської області України.

Присілки[ред. | ред. код]

Перешир

Перешир - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.

Обєднане з селом Завадка

Згадки:  1648: Peresziro, 1773: Peresirova, Pereszirova, 1808: Pereszirova, Peresyrowá, 1851: Pereszirova, 1873: Pereszirova, 1888: Pereszirova

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1058 осіб, з яких 514 чоловіків та 544 жінки.[2]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1082 особи.[3]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]

Мова Відсоток
українська 99,91 %
російська 0,09 %

Церква Покрови Пресвятої Богородиці (1861)[ред. | ред. код]

Перша згадка про давню дерев'яну церкву Введення записана в 1692 р. У 1733 р. в селі була дерев'яна церква св. духа з трьома дзвонами. Частиною села є колись окреме поселення Пересирова, де в 1755 р. був свій священик і дерев'яна церква, збудована за кілька років до того.

Відомо, що будівництво теперішньої мурованої базилічної церкви переривалося на 10 років, оскільки не вистачило матеріалів, які забезпечував граф Шенборн. Церкву посвятили в 1856 р., а також на початку 1870-х років. Старий іконостас зберігався до середини 1890-х років, після чого поставили новий, а більшість старих образів передали в Абранку. Підлога була вимощена тесаними кам'яними плитами, з яких пізніше зробили огорожу, а підлогу залили бетоном. Удруге церкву посвятили 1905 р. Спочатку споруда була вкрита шинґлами, а в 1910 р. її перекрили бляхою. Чотири давні дзвони зняли для військових потреб у Першу світову війну. У 1921 р. купили нові дзвони.

Недавно місцевий художник Василь Шагур вимурував каплицю, виготовив розп'яття, а куратор Василь Риблян взявся за будівництво надбрамної дзвіниці, нижній ярус якої буде мурований, а верхній — дерев'яний.

Туристичні місця[ред. | ред. код]

- Вулиця - Мочарь

- храм Покрови 1861р

- 14 червня 1703 року тут відбулася зустріч Ференца ІІ Ракоці з куруцами (близько 500 осіб).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Василь Довгей. Від Бескидів до Катині // Погляд за лаштунки. Збірник статей. Львів. ЛвЦНТЕІ, 2006. — С. 3–13.
  2. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019. 
  3. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019. 
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019. 

Посилання[ред. | ред. код]