Абранка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Абранка
Країна Україна Україна
Область Закарпатська область
Район/міськрада Воловецький район
Рада/громада Абранська сільська рада
Код КОАТУУ 2121580501
Основні дані
Засноване 1611
Населення 589
Площа 1,748 км²
Густота населення 336,96 осіб/км²
Поштовий індекс 89122
Телефонний код +380 3136
Географічні дані
Географічні координати 48°44′06″ пн. ш. 23°06′05″ сх. д. / 48.73500° пн. ш. 23.10139° сх. д. / 48.73500; 23.10139Координати: 48°44′06″ пн. ш. 23°06′05″ сх. д. / 48.73500° пн. ш. 23.10139° сх. д. / 48.73500; 23.10139
Середня висота
над рівнем моря
439 м
Місцева влада
Адреса ради 89122, Закарпатська обл., Воловецький р-н, с.Абранка,104 , тел. 3-12-47
Карта
Абранка. Карта розташування: Україна
Абранка
Абранка
Абранка. Карта розташування: Закарпатська область
Абранка
Абранка

А́бранка — село в Україні, в Закарпатській області, Воловецькому районі. Центр сільської ради. Розташоване за 20 км від районного центру і залізничної станції Воловець.

Географія[ред. | ред. код]

Селом протікає річка Абранка.

Історія[ред. | ред. код]

В околиці села є група курганів. Окрім того, під час будівництва дороги з села до Підполоззя у 1860 році знайдено бронзовий скарб[1].

Село засноване у 1611 році.

Уже 1649 році в селі проживала 31 особа. 1692 роком датована перша згадка про церкву в Абранці. У 1733 році була церква Пресвятої Богородиці, у ній було три дзвони. Ікони для неї малювали на початку 1700-х років, цю інформацію зафіксував російський дослідник Всеволод Саханєв у 1932 році (за написом на старій іконі Спаса Вседержителя).

У травні 1932 року селяни Абранки брали участь в голодному поході до села Нижніх Воріт. Організаторами походу виступали лісоруби Й. Королевич, М. Папіш та інші.

У часи СРСР в селі була розміщена бригада колгоспу ім. 50-річчя Жовтня, за нею закріплено 215 га землі. Господарство вирощувало картоплю, виробляло продукти тваринництва[2].

В Абранці функціонує восьмирічна школа, клуб (будинок № 101), біб­ліотека, ФАП.

Церква[ред. | ред. код]

Дерев'яний бароковий храм Введення Пресвятої Богородиці споруджений 1804 року. Числиться у селі за № 83.

Відомо, що на цю церкву складалися і мешканці сусідніх сіл. 7 липня 1804 року датований запис про те, що Іван головка з Буківця пожертвував 20 ринських флоринів.

Основною цінністю церкви є дахівка з гонту, бляхою вкрита вежа храму й главк над вівтарем. Бабинець і нава церкви — рівноширокі, а п’ятистінний вівтарний зруб — вужчий. Опасання спирається на кронштейни, а на головному фасаді утворює відкритий ґанок на чотирьох стовпчиках з розкосами[3].

Всередині у храмі є іконостас кінця ХІХ сторіччя, велика ікону «Розп’яття», старий процесійний хрест, а також вишивки місцевих майстринь Ганни й Олени Голян, Марії Голінки.

Поруч із церквою є дерев'яна двоярусна дзвіниця, нижній рівень — зрубний, верхній — каркасний. З трьох дзвонів найдавнішим є найменший, що був відлитий 1807 року Францом Лехерером та Паулем Шміцом у Пряшеві[4].

Сьогодні церква належить парафії УПЦ МП, настоятелем є протоієрей отець Георгій (Ряшко)[5]. При храмі діє недільна школа.

Бітумна надзвичайна ситуація[ред. | ред. код]

9 листопада 2011 року на Абранському перевалі поруч із селом перекинувся вантажний автомобіль МАЗ із цистерною, в якій був бітум. Внаслідок аварії вилилось 19 тонн емульсії. Щоб не допустити забруднення навколишнього середовища встановлено перехоплювальну споруду[6]. Працівники екоінспекції брали проби поверхневих вод із рік Латориця й Абранка, а також грунтів. Випадок кваліфіковано як надзвичайна ситуація техногенного характеру об'єктивного рівня[7].

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]