Тищик Борис Йосипович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тищик Борис Йосипович
Народився 26 вересня 1936(1936-09-26) (83 роки)
Львів, Польська Республіка
Діяльність історик права
Alma mater Львівський національний університет імені Івана Франка
Науковий ступінь кандидат юридичних наук
Заклад Львівський національний університет імені Івана Франка
Нагороди
Заслужений юрист України

Борис Йосипович Ти́щик (26 вересня 1936, Львів) — професор, кандидат юридичних наук, заслужений професор Львівського національного університету, заслужений юрист України.

Біографія[ред. | ред. код]

У 1959 р. закінчив з відзнакою юридичний факультет Львівського університету. Працював юрисконсультом університету, з грудня 1959 року — асистент кафедри теорії та історії держави і права. 1966-го року захистив кандидатську дисертацію на тему: «Галицька Соціалістична Радянська Республіка 1920 року». У 1968 році отримав вчене звання доцента.

З 1968 по 1972 роки був заступником декана юридичного факультету.

У 1990 році вченою радою університету обраний завідувачем кафедри теорії та історії держави і права. У 1991 році за плідну наукову та навчально-методичну діяльність Вища атестаційна комісія Міністерства вищої освіти (м. Москва) присвоїла Борисові Йосиповичу вчене звання процесора (диплом № 13/960п від 26.XII.1991 року). У вересні 2004 року він отримав почесне звання заслуженого професора Львівського національного університету імені Івана Франка.

Указом Президента України № 549 2008-го року Тищику присвоєно почесне звання Заслужений юрист України. Нагороджений ювілейною університетською медаллю з нагоди 150-річчя Франкового ювілею, є членом редакційної колегії юридичного журналу «Право України».

На запрошення Люблінського католицького університету (Польща) на його юридичному факультеті польською мовою читав курс Історія держави і права України.

Коло наукових інтересів — історія держави і права, історія римського приватного права. Автор і співавтор 13 монографій, 31 підручників та навчальних посібників, понад 100 статей, матеріалів, рецензій.

Під його керівництвом 13 аспірантів і здобувачів захистили кандидатські дисертації.

Праці[ред. | ред. код]

Монографії:

  • «Становлення державності в Україні (19171922 роки)» — У співавторстві. — Коломия, 2000.
  • «Західно-Українська Народна Республіка (19181923). Історія держави і права». — Львів, 2004; 22, 7 друкованих аркушів.
  • «Галицько-Волинська держава (11991349 рр.)» — У співавторстві. — Львів,2006.

Підручники та посібники:

  • «Історія держави і права України»/За редакцією академіка Тація В. Я. і члена-кореспондента АПрН України Рогожина А. Й. У співавторстві. — Київ. 2000. Томи 1 і 2.
  • «Історія держави і права країн Стародавнього Сходу» — Львів: Світ, 2001. 25 друкованих аркушів.
  • «Історія держави і права зарубіжних країн. Середні віки» — Львів: Світ — 2006; 40 друкованих аркушів (у співавторстві)
  • «Історія держави і права України» — Академічний курс, підручник, — Київ. Видавничий дім — ІнЮре, 2007; 36 друкованих аркушів (у співавторстві з проф. В.Кульчицьким)
  • «Історія держави і права зарубіжних країн. Новий час (XVII ст. — 1918 р.)».Навч. пос. — Львів: Світ, 2013;

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]