Ткач Валентина Іванівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тема цієї статті може не відповідати загальним критеріям значущості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть підтвердити значущість, додавши посилання на надійні вторинні джерела, які є незалежними для цієї теми. Якщо значущість залишиться непідтвердженою, стаття може бути об'єднана з іншою статтею, перенаправлена на іншу статтю або вилучена. (вересень 2020)
Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.
Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (грудень 2020)
Ткач Валентина Іванівна
Народилася 4 грудня 1970(1970-12-04) (53 роки)
Богуслав
Громадянство Громадянка України
Національність Українка
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ткач.

Ткач Валентина Іванівна (нар. 4 грудня 1970 року) - українська ткаля з династії ткачів в третьому поколінні.

Батьки[ред. | ред. код]

Мама, Вовкула Марія, з 15-ти років – ткаля, тато, Вовкула Іван, з 1970 р. і протягом 20-ти наступних років був директором фабрики художніх виробів "Перемога" в м. Богуславі.

Освіта[ред. | ред. код]

В 1990 Валентина Ткач закінчила Богуславське педагогічне училище імені І. С. Нечуя-Левицького і отримала спеціальність: «Виховання в дошкільних закладах». В 2002 вступає до Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв, яку закінчує у 2005, здобувши спеціальність: «Образотворче та декоративно-прикладне мистецтво».

Творчість[ред. | ред. код]

У тому ж році, створила гурток декоративного ткацтва «Килимок» в ПТУ-16 в місті Богуславі, де навчала дітей ткацтву килимів на «рамах» і верстатах. Ткані вироби поєднувалися з різними видами макраме або інсталяція з дерева. Це були декоративні панно, килими, доріжки, накидки на стільці та інше[1].

З 1990-х і понині бере участь у весняних та осінніх ярмарках-виставках з своїми виробами, у музейному святі «День ткалі та вишивальниці», що щороку відбуваються у Музей народної архітектури та побуту в селі Пирогові.

З 1995 почала пошук автентичного орнаменту килимів Центральної України. Згодом перший килимок «Маки» був створений і у 2000-му його вперше побачили на всеукраїнській виставці «Народне мистецтво-2000», що проходила у Національному виставковому центрі «Український дім». З 2005-го, щороку бере участь у фольклорних фестивалях Олега Скрипки «Країна мрій», де презентує свої нові вироби. Крім виставкових, ярмаркових і фестивалях дійств, ткані авторські ексклюзивні роботи Валентини Ткач можна бачити на постійно діючій виставці в історичному музеї "Мамаєва Слобода". В березні 2010 р. стала членом національної спілки майстрів народного мистецтва України і продовжує творити понині. Килими Валентини Ткач різного орнаменту, розміру та товщини нитки відтворюють всю традицію давнього народного промислу — ткацтва[2]. Також Валентина створює доріжки та різноманітні килимові вироби (наприклад, сумки). Багато її робіт знаходяться за кордоном, зокрема в Канаді, США, Кореї, Німеччині, Іспанії, Італії, Португалії, Нідерланди, Великій Британії, Туреччині, Польщі, Данії, Бельгії, Австралії, Казахстані.

Проводить майстер-класи із ткацтва у своїй майстерні, у т.ч. за кордоном, як офлайн, так і онлайн.[3] На початку повномаштабної війни нападу росії на територію України стала волонтером, продає свої унікальні килими і допомагає ЗСУ, де захищає Україу її син Богдан Ткач.

Сім'я[ред. | ред. код]

Розлучена. Має сина Богдана і доньку Дарину, двоє онуків Юліан і Олівія.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ «Літературозна́вча енциклопе́дія» — двотомна енциклопедія, видана 2007 року в Києві видавничим центром «Академія» в серії «Енциклопедія ерудита» (керівник видавничого проекту — Василь Теремко). Автор-укладач Юрій Ковалів.
  2. ↑ Євген Онацький. Українська мала енциклопедія. T. 1. K., 2016.
  3. ↑ У столиці Туреччини відбувся майстер-клас зі ткацтва. Укрінформ. 26 листопада 2018. Процитовано 21 грудня 2020.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

https://discover.ua/locations/masterskaya-kovrotkachestva-valentiny-tkach https://www.chasipodii.net/article/21610/ https://www.facebook.com/photo/?fbid=1294253528043767&set=pcb.1294253841377069&__cft__[0]=AZXlHhg4-l62wzTixmG8KRaVxiiTX0N9soyfc412_TwqGNkKavgx8fdysixScqeJ2P-ygvxp8nsXPNXxpM7_wndTKHCKA5CkRj4dZJopqQfoZTjf5Z6FqkM_qjF4qzdzRQps5aLWXXYZP8CN6vO8by7YLKs-gSchfN34_BXdPD4qxQ&__tn__=*bH-R https://www.youtube.com/watch?v=7KzMcioF2XM https://www.youtube.com/watch?v=sM-DKVu15Uc https://wz.lviv.ua/life/447475-valentyna-tkach-tkalia-u-tretomu-pokolinni https://www.facebook.com/ShowUtroDOMa/videos/1398653124293074

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ткач_Валентина_Іванівна&oldid=39525928