Токуґава Ієнобу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Токуґава Ієнобу
яп. 徳川家宣
Народився11 червня 1662(1662-06-11)
Nezud, Район Бункьо, Токіо, Японія
Помер12 листопада 1712(1712-11-12) (50 років)
ПохованняBunshoin Mausoleumd і Zōjō-jid
Країна Сьоґунат Едо
Японія
Діяльністьсамурай, політик
Знання мовяпонська
Титулдаймьо
Посадасьоґун Токуґаваd
Військове званняшьōґун
РідKōfu-Tokugawa familyd, Tokugawa familyd і Shimmi-shid
БатькоTokugawa Tsunashiged
МатиChō Shōind
РодичіТокуґава Цунайосі
Брати, сестриMatsudaira Kiyotaked
У шлюбі зKonoe Hirokod, Gekkōind, Hōshin'ind, Renjōind і Honkō-ind
ДітиToyo-himed, Mugetsuind, Tokugawa Iechiyod, Tokugawa Daigorōd, Токуґава Ієцуґу і Tokugawa Torakichid
Автограф

Токуґава Ієнобу (яп. 徳川 家宣, 11 червня 1662 — 12 листопада 1712) — 6-й сьоґун сьоґунату Едо. Правив у 17091712.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Старший син Токуґави Цунахіде, даймьо Кофу-хана племінник Токуґави Іецуни, 4-ого сьоґуна сьоґунату Едо.1678 року після смерті батька стає даймьо Кофу-хана. Ним правив до 1709 року, коли помер сьоґун Токуґава Цунайосі, що доводився Ієнобу стрийком. Ще 1704 року останній всиновив Ієнобу, оголосивши своїм спадкоємцем.

Через 10 днів після отримання влади Ієнобу скасував накази попередника щодо милосердя до тварин. За ініціативи впливового радника Араї Хакусекі було звільнено декількох родзю і собайонін за погане управління державою, припинено псування золотих монет, вжиті заходи щодо обмеження розкоші при сьогунському дворі. Цим прагнув поліпшити фінансові справи бакуфу.

Хакусекі намагався втілити в життя на практиці неоконфуціанські настанови задля поліпшення фінансово-економічного становища, але його зусилля не завжди мали негайний результат. Так, позбавлення фінансового апарату від хабарників, сприяло збільшеню надходжень від податків лише за наступника Ієнобу. Також сьогун намагався вирішити проблеми з зовнішньою торгівлею через єдиний порт Нагасакі, що мав право вести подібну діяльність, проте не встиг. Він помер 1712 року. Владу успадкував четвертий син Токуґава Ієцуґу.

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела та література

[ред. | ред. код]
  • Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — К. : «Аквілон-Прес», 1997. — 256 с. — ISBN 966-7209-05-9.
  • Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — К. : Либідь, 1997. — 462 с. — ISBN 5-325-00775-0.