Токуґава Ієцуна
Токуґава Ієміцу | |
Період | Едо |
Народився | 7 вересня 1641 |
Помер | 4 червня 1680 (40 років) |
Дитяче ім'я | Такеті́йо[1] |
Посмертне ім'я | Ґеню́[2] |
Сьоґунат | сьоґунат Едо |
Титули | сьоґун (1651—1680) |
Рід | Токуґава |
Батько | Токуґава Ієміцу |
Спадкоємець | Токуґава Цунайосі |
Токуґа́ва Ієцу́на (яп. 徳川 家綱, МФА: [tokugawa iet͡suna]; 7 вересня 1641 — 4 червня 1680) — 4-й сьоґун сьоґунату Едо. Правив з 1651 по 1680 рік. Син Токуґави Іеміцу, 3-ого сьоґуна сьоґунату Едо.
Токуґава Ієцуна народився 7 вересня 1641 року в замку Едо провінції Мусасі. Його батьком був Токуґава Ієміцу, третій сьоґун сьоґунату Едо. Матір'ю хлопця була наложниця-селянка Аокі Раку. 1644 року він пройшов церемонію повноліття й отримав ім'я Ієцуна[3].
1645 року імператорський двір дарував Ієцуні посаду Тимчасового старшого державного радника[3].
1650 року Ієцуна був проголошений спадкоємцем Токуґави Ієміцу й переїхав до Західного двору замку Едо. Наступного року, після смерті батька, у віці 11 років він зайняв посаду сьоґуна[3].
Через малий вік, а згодом і слабке здоров'я Ієцуна майже не займався державними справами. Замість нього країною керувала Рада старійшин у складі Хосіни Масаюкі, Сакай Тадакацу та Мацудайри Нобуцуни. Вони завершили реформи державного апарату, започатковані Токуґавою Ієміцу. За часів правління Ієцуни в країні панувала стабільність і спокій[3].
Ієцуна був одружений із Асамією Акіко, донькою Імператорського принца Фусімія Садакійо. Проте дітей у їхньому шлюбі не було[3].
4 червня 1680 Токуґава Ієцуна помер у віці 40 років. Його поховали в монастирі Тоейдзан[3].
Токуґава Ієцуна // Великий словник історії Японії : в 15 т : [яп.]. — Токіо : Йосікава Кобункан, 1979—1997. Токуґава Ієцуна // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
- (яп.) Фонд пам'яті Токуґава