Толлі Володимир Іванович
| Толлі Володимир Іванович | |
|---|---|
| Народився |
1860 Київ, Російська імперія |
| Помер |
1 березня 1931 Медон |
| Alma mater | Перша київська гімназія |
| Нагороди |
 |
Володимир Іванович Толлі (1860, Київ — 1 березня 1931, Медон) — київський благодійник і громадський діяч, гласний міської думи.
Біографія[ред. | ред. код]
Син київського міського голови Івана Андрійовича Толлі. Великий землевласник Південно-Західного краю: родові 1300 десятин і придбані 5100 десятин у Подільській губернії, придбані 1300 десятин у Київській губернії, у матері — 1300 десятин у Київській губернії, у дружини — придбані 1700 десятин у Київській губернії та будинок у Києві. Також володів будинками в Києві та в Василькові.
Закінчив Київську першу гімназію (1878) і юридичний факультет університету Святого Володимира (1882).
Із 1886 року обирався почесним мировим суддею Київського округу і гласним Київської міської думи. Був головою театральної комісії. У 1900 році балотувався на посаду міського голови, проте поступився М. І. Чоколову і В. М. Проценко, який і став головою міського самоврядування.
Крім того, в різні роки був: почесним членом Київського губернського попечительства дитячих притулків, скарбником і віце-головою Товариства надання допомоги хворим дітям у Києві, членом правління Київського вільно-пожежного товариства, членом правління Київського місцевого управління Російського товариства Червоного Хреста, членом Наглядового комітету, а потім директором правління Київського міського кредитного товариства.
У 1906 році отричам чин дійсного статського радника, з нагород мав ордени Св. Станіслава ІІІ ступеня (1890) і Св. Володимира ІV ступеня (1902), а також медалі «У пам'ять царювання імператора Олександра III» та «У пам'ять 300-річчя царювання дому Романових».
Під час Громадянської війни служив у Збройних силах Півдня Росії у відомстві міністерства юстиції.
Емігрував у Францію, жив у паризькому передмісті Медоні. Був членом правління «Société de Presse, de Publicité et d'Edition» (1921—1922), а також видавництва «Русская печать» (1921). Із 1926 року бка головою Об'єднання колишніх вихованців Київської гімназії.
Помер у 1931 році. Похований в Медоні.
Сім'я[ред. | ред. код]
Був одружений на Ользі Василівні Глобі (пом. 1915), сестрі директора Строгановського училища М. В. Глоби. Мав сімох дітей, серед яких:
- Іван (1884—1939), корнет 12-го драгунського полку, учасник Першої світової війни і білого руху в складі ЗСПР. В еміграції у Франції, помер у Парижі[1][2].
- Сергій (1886—1935), інженер шляхів сполучення. Служив у ЗСПР у відомстві МШС. В еміграції в Медоні, брав участь у суспільному житті російської колонії[3][2].
- Володимир (1888—1980), юрист, у Першій світовій війні — підпоручик, учасник Білого руху у складі ЗСПР. В еміграції у Франції, з 1945 року член Союзу радянських патріотів, з 1947 року голова відділу Союзу радянських громадян в Медоні. У 1948 році заарештований французькою владою і висланий з країни. Переїхав до СРСР, жив у Куйбишеві, потім у Москві[1][2]. Був одружений на Вірі Михайлівні Шестаковій (1894—1973), дочці М. П. Шестакова.
- Ольга (1892—1968), в шлюбі Костедоа-Толлі, сестра милосердя. В еміграції у Франції, громадська діячка, завідувач Франко-російської амбулаторії (1921—1968), голова Об'єднання сестер милосердя РТЧХ (1932—1939)[2].
Примітки[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Список гражданским чинам IV класса на 1907 год. — СПб., 1907. — С. 2360.
- Список гражданским чинам четвертого класса. Исправлен по 1 марта 1916 года. — Петроград, 1916. — С. 894.
- Столетие Киевской Первой гимназии: Т. 1. — Киев, 1911. — C. 400.
- В. В. Ковалинский Меценаты Киева. — 2-е изд., испр. и доп. — К.: Кий, 1998. — С. 508.
- Толли (Толь) Владимир Иванович // Российское зарубежье во Франции, 1919—2000 : биогр. слов. : в 3 т. / под общ. ред. Л. Мнухина, М. Авриль, В. Лосской. — М. : Наука: Дом-музей Марины Цветаевой, 2010. — Т. 3 : С—Я. Дополнения. — С. 310. — 752 с. — 1000 экз. — ISBN 978-5-02-036267-3. — ISBN 978-5-02-037382-2 ; ISBN 978-5-93015-117-6 (т. 3).
