Перейти до вмісту

Томас Мартінес (футболіст)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ф
Томас Мартінес
Особисті дані
Народження 7 березня 1995(1995-03-07) (29 років)
  Беккар, Аргентина
Зріст 171 см
Вага 60 кг
Громадянство  Аргентина
Позиція півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Аргентина «Дефенса і Хустісія»
Номер 30
Юнацькі клуби
Аргентина «Рівер Плейт»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2012–2015 Аргентина «Рівер Плейт» 14 (0)
2015–2016   Іспанія «Тенерифе» 13 (0)
2016   Аргентина «Дефенса і Хустісія» 1 (0)
2016–2017 Португалія «Брага» 3 (0)
2017   Португалія «Брага Б» 12 (3)
2017–2020 США «Х'юстон Динамо» 90 (12)
2021– Аргентина «Дефенса і Хустісія» 2 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2015 Аргентина Аргентина U-20 10 (1)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 24 лютого 2021.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 24 лютого 2021.

Томас Мартінес (ісп. Tomás Martínez, нар. 7 березня 1995, Беккар) — аргентинський футболіст, півзахисник клубу «Дефенса і Хустісія».

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Народився 7 березня 1995 року в місті Беккар. Вихованець футбольної школи клубу «Рівер Плейт», в якій займався з шести років[1]. Він вважався одним з найперспективніших гравців академії і звертав на себе увагу таких клубів, як «Арсенал» і «Барселона»[2].

Півзахисник дебютував за свій рідний клуб у Прімері 23 червня 2013 року у зустрічі з «Сан-Мартіном»[3]. Це був його єдиний матч у дебютному сезоні. У 2014 році він дев'ять разів з'являвся на полі, в основному виходячи на заміну, і віддав три гольові передачі, допомігши команді стати чемпіоном країни. Також того року він зіграв 4 гри у Південноамериканському кубку, допомігши «Ріверу» виграти свій перший за 17 років континентальний турнір[4]. А на початку наступного року клуб виграв Рекопу Південної Америки і Євроамериканський суперкубок, але Мартінес в обох турнірах на поле не виходив.

Так і не закріпившись в основі рідного клубу 18 серпня 2015 року Мартінес для отримання ігрової практики був відданий в оренду на сезон в клуб іспанської Сегунди «Тенерифе»[5]. Втім і там Томас не зумів стати основним гравцем, тому вже в лютому оренда достроково була розірвана і сезон Мартінес закінчував в оренді на батьківщині у клубі «Дефенса і Хустісія»[6].

2 липня 2016 року Мартінес став гравцем португальської «Браги»[7]. Дебютував у новій команді 22 серпня в грі проти «Ріу-Аве», а 29 серпня провів і свою першу гру в єврокубках проти донецького «Шахтаря» (0:2) у матчі Ліги Європи. Однак і в португальській команді аргентинець не зміг заграти в основі і другу половину сезону провів в резервній команді, що грала у Сегунді.

17 липня 2017 року Мартінес перебрався у «Х'юстон Динамо» з Major League Soccer[4]. Там Томасу вдалося стати одним із лідерів команди і допоміг їй 2017 року вийти до фіналу Західної конференції MLS, а наступного виграти Відкритий кубок США, перший в історії клубу. Мартінес отримав грінкарту в січні 2019 року, після чого перестав вважатись легіонером у MLS[8]. На сезон 2020 року «Динамо» найняло Таба Рамоса головним тренером замість Вілмера Кабреру, який керував командою у попередніх 3 сезонах. Рамос переважно використовував схему без центрального атакуючого півзахисника, зменшуючи можливості для Мартінеса. В результаті аргентинець завершив сезон, провівши лише 11 матчі, 3 з них у старті, без голів та результативних передач[9], і після завершення сезону покинув команду у статусі вільного агента[10].

30 січня 2021 року Мартінес підписав контракт з командою «Дефенса і Хустісія»[11]. Станом на 24 лютого 2021 року відіграв за команду з передмістя Буенос-Айреса 2 матчі в національному чемпіонаті.

Виступи за збірну

[ред. | ред. код]

2015 року залучався до складу молодіжної збірної Аргентини і виграв з нею того року молодіжний чемпіонат Південної Америки в Уругваї, де провів 7 ігор і забив гол проти Еквадору (5:2). Цей результат дозволив команді поїхати і на молодіжний чемпіонат світу 2015 року в Новій Зеландії, де Мартінес зіграв у всіх трьох матчах, а аргентинці сенсаційно не вийшли з групи.

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]
«Рівер Плейт»: 2014 (Фіналь)
«Рівер Плейт»: 2014
«Рівер Плейт»: 2015
«Дефенса і Хустісія»: 2021
«Х'юстон Динамо»: 2018
Аргентина U-20: 2015

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Conoce a Tomás Martínez, el 10 de la Sexta [Know Tomás Martínez, the 10 from the Sexta] (ісп.). Taringa!. 14 грудня 2012. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 19 серпня 2015.
  2. Hay un nuevo pibe 10. Архів оригіналу за 5 жовтня 2013. Процитовано 24 лютого 2021.
  3. Match report. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 24 лютого 2021.
  4. а б Houston Dynamo sign Argentinian midfielder Tomás Martínez. houstondynamo.com. 17 липня 2017. Архів оригіналу за 12 листопада 2018. Процитовано 11 листопада 2018.
  5. Tomás Martínez, quinto refuerzo del CD Tenerife [Tomás Martínez, fifth addition of CD Tenerife] (ісп.). Tenerife's official website. 18 серпня 2015. Архів оригіналу за 22 серпня 2015. Процитовано 18 серпня 2015. [Архівовано 2015-08-22 у Wayback Machine.]
  6. Tomás Martínez deja el Tenerife para unirse a las filas del Defensa y Justicia. BeSoccer (es-ES) . Архів оригіналу за 6 жовтня 2021. Процитовано 12 листопада 2018.
  7. Sp. Braga oficializa contratação de Tomás Martínez | Maisfutebol.iol.pt. Maisfutebol (порт.). Архів оригіналу за 6 жовтня 2021. Процитовано 12 листопада 2018.
  8. Houston Dynamo midfielders Juan David Cabezas and Tomás Martínez receive Green Cards. Houston Dynamo. Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 24 лютого 2021.
  9. Tomás Martínez 2020 Match Logs. FBref.com (англ.). Архів оригіналу за 6 грудня 2020. Процитовано 12 листопада 2020.
  10. Архівована копія. Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 24 лютого 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  11. www.estudiogema.com, Estudio GEMA-. Tomás Martínez es, nuevamente, Halcón. www.defensayjusticia.org.ar (ісп.). Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 1 лютого 2021. [Архівовано 2021-03-04 у Wayback Machine.]

Посилання

[ред. | ред. код]