Тоні Белью
Тоні Белью  | |
|---|---|
 | |
| Загальна інформація | |
| Повне ім'я | Ентоні Белью |
| Прізвисько | Бомбардувальник |
| Громадянство | .svg){kind=small} Велика Британія |
| Народження | 30 листопада 1982 (41 рік) Ліверпуль, Анґлія, Велика Британія |
| Проживання | Ліверпуль,  Англія |
| Вагова категорія | Напівважка вага (до 90,4 кг) |
| Стійка | Правша |
| Зріст | 189 см |
| Професіональна кар'єра | |
| Перший бій | 16 листопада 1996 |
| Останній бій | 10 листопада 2018 |
| Боїв | 34 |
| Перемог | 30 |
| Перемог нокаутом | 20 |
| Поразок | 3 |
| Нічиїх | 1 |
Тоні Белью (англ. Tony Bellew, нар. 30 листопада 1982, Ліверпуль, Англія) — британський боксер-професіонал. Виступав у напівважкій, першій важкій і важкій вазі в боксі. Чемпіон Британської Співдружності за версією CBC (2010—2011) в напівважкій вазі, чемпіон Європи за версією EBU (2015), чемпіон світу за версією WBC (2016 — 2017) в першій важкій вазі .
У дитинстві займався футболом і є прихильником цього виду спорту, уболіває за ліверпульський «Евертон». Згодом перейшов у кікбоксинг, де виграв 100 з 104 проведених поєдинків. Боксом почав займатися у 20 років. Провівши до 2007 року 47 поєдинків, перейшов у професіонали. Перший чемпіонський бій провів у 2011 році проти співвітчизника Натана Клеверлі, але поступився за рішенням суддів. Через 2 роки отримав другий шанс, вийшовши проти чемпіона світу в напівважкій вазі канадця Адоніса Стівенсона. Белью, якому довелося втрачати вагу перед боєм, знову програв, на цей раз технічним нокаутом. Після цього вирішив піднятися в першу важку вагу, де зі зростом у 191 см почував себе набагато комфортніше. Наступного року Белью зумів взяти реванш у Натана Клеверлі, вигравши розділеним рішенням суддів. Чемпіоном світу став у 2016 році на рідному «Гудісон-Парку», перемігши Ілунгу Макабу з Демократичної Республіки Конго і здобувши вакантний пояс за версією WBC в першій важкій вазі.
2017 року перейшов у важку вагову категорію і у березні 2017 та травні 2018 двічі достроково переміг колишнього чемпіона світу в першій важкій ваговій категорії за версіями WBA, WBC, The Ring та WBO і у важкій ваговій категорії за версією WBA, британця Девіда Хея. Після цього вирішив завершити кар'єру, але прийняв виклик українця Олександра Усика, який кинув його Белью після перемоги над Муратом Гассієвим в об'єднувальному поєдинку в першій важкій вазі в липні 2018 року. Бій з Усиком в рамках першої важкої ваги відбувся 10 листопада 2018 року на батьківщині британця в Манчестері. В історії професійного боксу Тоні Белью став лише другим боксером після американця Джермейна Тейлора, який претендував на титул всіх чотирьох основних боксерських організацій в одному поєдинку.[1] Після семи раундів за суддівськими записами Белью перемагав українця за очками, але у восьмому Олександр Усик відправив британця в нокаут. Після завершення поєдинку Тоні Белью оголосив про завершення професійної боксерської кар'єри[2].
| 30 Перемог (20 нокаутом, 10 за рішення суддів), 3 Поразки (2 нокаутом, 1 за рішення суддів), 1 Нічия' | ||||||||||
| Номер п/п | Результат | Рекорд | Суперник | Спосіб | Раунд, час | Дата | Місце проведення | Примітки | ||
| 34 | Поразка | 30–3–1 |  Олександр Усик
|
TKO | 8 (12), 2:00 | 10 листопада 2018 | Манчестер Арена, Манчестер, Англія
|
Бій за титули WBA, WBC, IBF, WBO і The Ring в першій важкій вазі | ||
| 33 | Перемога | 30–2–1 | Девід Хей
|
TKO | 5 (12), 2:14 | 5 травня 2018 | О2 Арена, Лондон, Англія
|
|||
| 32 | Перемога | 29–2–1 | Девід Хей
|
TKO | 11 (12), 2:16 | 4 березня 2017 | О2 Арена, Лондон, Англія
|
|||
| 31 | Перемога | 28–2–1 |  Бі Джей Флорес
|
KO | 3 (12), 2:11 | 15 жовтня 2016 | Ехо Арена, Ліверпуль, Англія
|
1-й захист титулу чемпіона світу за версією WBC в першій важкій вазі | ||
| 30 | Перемога | 27–2–1 |  Ілунга Макабу
|
KO | 3 (12), 1:20 | 29 травня 2016 | Гудісон-Парк, Ліверпуль, Англія
|
Завоював вакантний титул чемпіона світу за версією WBC в першій важкій вазі | ||
| 29 | Перемога | 26–2–1 |  Матеуш Мастернак
|
UD | 12 | 12 грудня 2015 | О2 Арена, Лондон, Англія
|
Завоював вакантний титул чемпіона Європи за версією EBU у першій важкій вазі. Рахунок: 115-112, 115-112, 115-113 | ||
| 28 | Перемога | 25–2–1 |  Артурс Кулікаускіс
|
TKO | 5 (8), 2:07 | 5 вересня 2015 | First Direct Arena, Лідс, Англія
|
|||
| 27 | Перемога | 24–2–1 |  Івіца Бакурін
|
TKO | 10 (10), 1:12 | 26 Jun 2015 | Ехо Арена, Ліверпуль, Англія
|
|||
| 26 | Перемога | 23–2–1 | Натан Клеверлі
|
SD | 12 | 22 листопада 2014 | Ехо Арена, Ліверпуль, Англія
|
|||
| 25 | Перемога | 22–2–1 |  Жуліо Сезар дус Сантус
|
TKO | 5 (12), 1:17 | 12 липня 2014 | Ехо Арена, Ліверпуль, Англія
|
Захистив титул чемпіона за версією WBO International в першій важкій вазі | ||
| 24 | Перемога | 21–2–1 |  Валерій Брудов
|
KO | 12 (12), 2:24 | 15 березня 2014 | Ехо Арена, Ліверпуль, Англія
|
Завоював вакантний титул чемпіона за версією WBO International в першій важкій вазі | ||
| 23 | Поразка | 20–2–1 | .svg){kind=small} Адоніс Стівенсон
|
TKO | 6 (12), 1:50 | 30 листопада 2013 | Колізей Пепсі, Квебек-Сіті, Канада
|
Бій за титули чемпіона світу за версіями WBC і The Ring в напівважкій вазі | ||
| 22 | Перемога | 20–1–1 |  Айзек Чілемба
|
UD | 12 | 25 травня 2013 | О2 Арена, Лондон, Англія
|
Захистив титул чемпіона за версіями WBC Silver в напівважкій вазі. Рахунок: 116-112, 117-112, 116-112 | ||
| 21 | Нічия | 19–1–1 | Айзек Чілемба
|
SD | 12 | 30 березня 2013 | Ехо Арена, Ліверпуль, Англія
|
Захистив титул чемпіона за версіями WBC Silver в напівважкій вазі. Рахунок: 112-116, 114-114, 116-115 | ||
| 20 | Перемога | 19–1 |  Роберто Болонті
|
UD | 12 | 17 листопада 2012 | Кепітал ФМ Арена, Ноттінгем, Англія
|
Завоював вакантний титул чемпіона за версіями WBC Silver в напівважкій вазі. Рахунок: 120-106, 119-107, 120-106 | ||
| 19 | Перемога | 18–1 |  Едісон Міранда
|
TKO | 9 (12), 1:54 | 8 вересня 2012 | Олександра-палас, Лондон, Англія
|
Завоював вакантний титул чемпіона за версіями WBC International Silver в напівважкій вазі]] light-heavyweight title | ||
| 18 | Перемога | 17–1 | Денні Макінтош
|
KO | 5 (12), 0:38 | 27 квітня 2012 | Ехо Арена, Ліверпуль, Англія
|
Завоював титул чемпіона Великої Британії за версіями BBBofC в напівважкій вазі | ||
| 17 | Поразка | 16–1 | Натан Клеверлі
|
MD | 12 | 15 жовтня 2011 | Ехо Арена, Ліверпуль, Англія
|
Бій за титул чемпіона світу за версією WBO в напівважкій вазі. Рахунок: 112-117, 114-114, 113-116 | ||
| 16 | Перемога | 16–0 | Овілл Маккензі
|
UD | 12 | 16 липня 2011 | Ехо Арена, Ліверпуль, Англія
|
|||
| 15 | Перемога | 15–0 | Овілл Маккензі
|
TKO | 8 (12), 2:46 | 11 грудня 2010 | Ехо Арена, Ліверпуль, Англія
|
|||
| 14 | Перемога | 14–0 | Боб Аджисейф
|
UD | 12 | 24 вересня 2010 | Гросвенор-хаус, Лондон, Англія
|
|||
| 13 | Перемога | 13–0 |  Атолі Мур
|
TKO | 1 (12), 2:27 | 12 березня 2010 | Ехо Арена, Ліверпуль, Англія
|
|||
| 12 | Перемога | 12–0 |  Мартіал Белла Олеме
|
PTS | 6 | 5 грудня 2009 | Метро-радіо Арена, Ньюкасл, Англія
|
|||
| 11 | Перемога | 11–0 |  Йиндржих Велекий
|
TKO | 1 (8), 1:28 | 30 жовтня 2009 | Ехо Арена, Ліверпуль, Англія
|
|||
| 10 | Перемога | 10–0 | Нік Окот
|
TKO | 3 (8) | 18 вересня 2009 | Marriott Hotel Гросвенор-сквер, Лондон, Англія
|
|||
| 9 | Перемога | 9–0 | Меттью Елліс
|
TKO | 4 (6), 0:37 | 15 травня 2009 | Одіссей Арена, Белфаст, Північна Ірландія
|
|||
| 8 | Перемога | 8–0 | Філ Гудвін
|
KO | 2 (4), 1:49 | 12 грудня 2008 | Kingsway Leisure Centre, Віднес, Англія
|
|||
| 7 | Перемога | 7–0 | Євгенійс Андреєвс
|
PTS | 4 | 10 жовтня 2008 | Everton Park Sports Centre, Ліверпуль, Англія
|
|||
| 6 | Перемога | 6–0 |  Гастінгс Расані
|
TKO | 1 (4), 1:52 | 6 вересня 2008 | Манчестер Арена, Манчестер, Англія
|
|||
| 5 | Перемога | 5–0 | Айтей Паверс
|
PTS | 4 | 10 липня 2008 | Goresbrook Leisure Centre, Лондон, Англія
|
|||
| 4 | Перемога | 4–0 | Пол Бонсон
|
PTS | 4 | 5 квітня 2008 | Болтон Арена, Болтон, Англія
|
|||
| 3 | Перемога | 3–0 | Вейн Брукс
|
KO | 3 (4), 3:00 | 8 грудня 2007 | Болтон Арена, Болтон, Англія
|
|||
| 2 | Перемога | 2–0 | Адам Вілкокс
|
TKO | 3 (4), 1:56 | 3 листопада 2007 | Мілленіум, Кардіфф, Уельс
|
|||
| 1 | Перемога | 1–0 | Джемі Емблер
|
TKO | 2 (4), 1:00 | 6 жовтня 2007 | Ноттінгем Арена, Ноттінгем, Англія
|
|||
- ↑ За четыре пояса. Усик поставил на карту все, что имеет. sport-express.ru (рос.). 28 серпня 2018. Архів оригіналу за 12 червня 2020. Процитовано 12 червня 2020.
- ↑ Белью завершив кар’єру після поразки від Усика. ТСН. Архів оригіналу за 14 червня 2020. Процитовано 11.11.2018.
- Профіль боксера. boxrec.com. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. (англ.)
- Ярон Муравйов (05.11.2018). "Бомбардувальник" із Ліверпуля: Хто такий Тоні Белью, з яким битиметься Усик. 112 канал. Архів оригіналу за 5 листопада 2018. Процитовано 06.11.2018.
|
|
Це незавершена стаття про спортсмена чи спортсменку Великої Британії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
|
Це незавершена стаття про боксера чи боксерку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |