Тороманян Торос Арутюнович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Торос Арутюнович Тороманян
вірм. Թորոս Հարությունի Թորամանյան
Toromanian photo.jpg
Ім'я при народженні вірм. Թորոս Հարությունի Թորամանյան
Народився 18 березня 1864(1864-03-18)
Шебінкарахісар, Османська імперія
Помер 1 березня 1934(1934-03-01) (69 років)
Ерівань, Вірменська РСР, СРСР
Поховання
Громадянство Туреччина Туреччина
СРСР СРСР
Національність вірменин
Діяльність архітектор
Alma mater Istanbul State Academy of Fine Artsd
Нагороди

Торос Арутюнович Тороманян (вірм. Թորոս Հարությունի Թորամանյան, нар. 18 березня 1864, Шебінкарахісар, Османська імперія — пом. 1 березня 1934, Ерівань, Вірменська РСР, СРСР) — видатний вірменський архітектор та дослідник архітектури. Вважається «батьком вірменської архітектурної історіографії».[1]

Біографія[ред. | ред. код]

Тороманян в Ані, 1907

Тороманян народився 1864 року в Шебінкарахісарі, Османська імперія. Вивчав архітектуру в Константинопольській академії образотворчих мистецтв та в університетах Сорбони та Парижу. Працював над дослідженням залишків середньовічних пам'яток Вірменії. 1902 року отримує запрошення взяти участь в експедиції до древньої столиці Вірменії — Ані. 1904 року приєднується до розкопок церкви Звартноц. Результати досліджень публікує через рік в праці «Храм Звартноц». 1921 року, після приєднання Ані до Туреччини, втрачає можливість проводити свої дослідження. 1923 року у Вірменській РСР створюється Комітет із захисту древніх пам'яток, членом якого стає Тороманян. В складі комітету бере участь у реконструкції Ечміадзинського собору. 1930—1932 — завідував архітектурний відділом Історичного музею Вірменії. Був членом Світового конгресу вірменів.

Наукова робота Тороманяна проклала шлях для іншого науковця — Йозефа Стжиговського, який, після довгого вивчення християнської архітектури, дійшов висновку, що вірменська архітектура мала великий вплив на розвиток візантійської, а згодом і західно-європейської архітектури.[2] 1920 року під час Турецько-вірменської війни Тороманян втратив велику частину своїх наукових досліджень.[3]

Помер 1934 року в Єревані. Похований на Пантеоні імені Комітаса

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

  • 1969 року Академія наук Вірменії започаткувала пам'ятну медаль ім. Тороманяна.[4]
  • 2000 року було випущено поштову марку Вірменії, на честь Тороманяна.
Поштова марка з зображенням Тороманяна

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Armen, Garbis (1992), An Architecture of Survival, p. 71, ISBN 0-9695988-0-7
  2. Varjabedian, Hermine (1969) The Great 4: Mesrob, Komidas, Antranik, Toramanian, Beirut, p. 43
  3. Varjabedian, Hermine (1969) The Great 4: Mesrob, Komidas, Antranik, Toramanian, Beirut, p. 45
  4. http://armus.narod.ru/history/armp_015.htm. archive.is. 2012-07-08. Процитовано 2017-05-08.