Тор Уле Скуллеруд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Тор Оле Скаллеруд
Особисті дані
Народження 10 грудня 1970(1970-12-10) (53 роки)
  Сарпсборг, Норвегія
Зріст 178 см
Громадянство  Норвегія
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1989–1990 Норвегія «Конгсвінгер» 0 (0)
1990 →  Норвегія «Реді»[en] ? (?)
1991 Норвегія «Фрігг Осло»  ? (?)
1992–1994 Норвегія «Груе»[en] ? (?)
1995–1997 Норвегія «Уллерн»[en] ? (?)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1999–2000 Норвегія «Уллерн»[en]
2001–2004 Норвегія «Берум»
2005–2007 Норвегія Норвегія (юн.)
2008–2009 Норвегія «Волеренга» (асист.)
2010–2012 Норвегія Норвегія U21 (асист.)
2010 Норвегія Норвегія U21 (в. о.)
2013 Норвегія Норвегія U21
2013–2014 Норвегія Норвегія (асист.)
2014–2015 Норвегія «Молде»
2016–2018 Норвегія «Стремсгодсет»
Звання, нагороди
Нагороди

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Тор Оле Скаллеруд (норв. Tor Ole Skullerud, нар. 10 грудня 1970, Сарпсборг) — норвезький футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Найбільш відомий як тренер «Молде», з яким став чемпіоном та володарем Кубка Норвегії, а також молодіжної збірної Норвегії, яку привів до бронзових нагород молодіжного чемпіонату Європи 2013 року.

Ігрова кар'єра[ред. | ред. код]

Скуллеруд народився в Сарпсборзі та виріс у Конгсвінгері, куди він переїхав разом із сім'єю, коли йому було трохи більше року[1]. Там він став займатись футболом у однойменному місцевому клубі. У 16 років Скуллеруд переїхав з Конгсвінгера до Осло, щоб відвідувати навчання. Коли йому було 17 років, він відхилив пропозицію про перегляд від нідерландського «АДО Ден Гаг»[2]. Згодом йому набридло їздити між Осло та Конгсвінгером і він вирішив знайти клуб в Осло.

Сезон 1990 року став його першим сезоном у дорослому футболі, який він провів на правах оренди в клубі «Реді»[en] в третьому за рівнем дивізіоні країни. Після того, як сезон 1990 року закінчився вильотом, Скуллеруд пішов з тренером Тер'є Нільсеном і декількома товаришами по команді у клуб «Фрігг Осло», однак сезон 1991 року також завершився вильотом.

З 1992 року три роки захищав кольори клубу третього дивізіону «Груе»[en], доки вони не вилетіли за підсумками сезону 1994 року.

На початку 1995 року перейшов до клубу «Уллерн»[en], за який відіграв ще три сезони. Завершив професійну кар'єру футболіста виступами за команду у 1997 році, після чого працював тренером у команді[3]

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру 1999 року, очоливши тренерський штаб клубу «Уллерн»[en], після чого з 2001 по 2004 рік працював тренером у «Берумі».

2005 року став головним тренером команди юнацької збірної Норвегії U-18/U-19 і тренував її два роки, після чого був помічником головного тренера «Волеренги» Мартіна Андресена.

У 2010 році Скуллеруд став помічником головного тренера молодіжної збірної Норвегії Ейстейна Горе, після смерті якого у вересні того ж року саме Скуллеруд замінив його в останніх трьох відбіркових матчах до молодіжного чемпіонату Європи 2011 року, однак команді не вдалося кваліфікуватись у фінальну стадію. Після призначення Пера Йоара Гансена новим головним тренером Скуллеруд повернувся до своєї ролі помічника тренера. Після відставки Гансена 3 січня 2013 року Скуллеруда знову призначили тренером молодіжної збірної Норвегії напередодні молодіжного чемпіонату Європи 2013 року в Ізраїлі[4]. Під час турніру норвезька збірна дійшла до півфіналу[5]. Після цього успіху Скуллеруд став помічником тренера національної збірної Пера-Матіаса Хегмо[6].

13 січня 2014 року став головним тренером команди «Молде», замінивши Уле Гуннара Сульшера[7]. Його перший сезон у команді відразу став успішним, оскільки Скуллеруду вдалось вигравти чемпіонат та Кубок Норвегії, здобувши перший «золотий дубль» клубу в історії. Приц цьому «Молде» виграв чемпіонат з відривом від головного суперника «Русенборга» в одинадцять очок, і їх 71 очко стало новим рекордом за кількістю набраних очок у лізі. В результаті Скуллеруд був визнаний найкращим тренером Норвегії 2014 року. 1 липня 2015 року стало відомо, що Скуллеруд вирішив не продовжувати контракт з «Молде» після сезону 2015 через сімейні обставини[8], однак ще до його завершення після серії посередніх результатів, кульмінацією яких стало те, що «Молде» вибуло від «Динамо» (Загребу) у третьому кваліфікаційному раунді Ліги чемпіонів УЄФА 2015/16, Скуллеруда було звільнено 6 серпня 2015 року[9].

18 жовтня 2016 року Скуллеруд був призначений новим головним тренером «Стремсгодсета», з яким уклав контракт до 31 грудня 2018 року. 6 червня 2018 року він подав у відставку через погані результати.

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Як тренера[ред. | ред. код]

«Молде»: 2014
«Молде»: 2014

Особисті[ред. | ред. код]

  • Найкращий тренер року в Норвегії: 2014

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Johansen, Stian (26 квітня 2014). Tor Ole Skullerud: – Jeg ser ikke opp til de store gutta. OLYMPIASTADION (nb-NO) . Процитовано 6 січня 2023.
  2. ↑ AS, TV 2 (24 квітня 2015). Dette er Tippeliga-trenernes spillerfortid. TV 2 (норв.). Процитовано 6 січня 2023.
  3. ↑ ‎Ja Vi Elsker Fotball on Apple Podcasts. Apple Podcasts. Процитовано 6 січня 2023.
  4. ↑ La Norvegia rinuncia a Henriksen. UEFA.com (англ.). 22 травня 2013. Процитовано 5 січня 2023.
  5. ↑ Nyland e Johansen tra delusione e orgoglio. UEFA.com (англ.). 15 червня 2013. Процитовано 5 січня 2023.
  6. ↑ Skullerud blir Molde-trener - fotball.no - Norges Fotballforbund. fotball.no. 14 січня 2014. Архів оригіналу за 14 січня 2014. Процитовано 6 січня 2023.
  7. ↑ Skullerud er Moldes nye hovedtrener [Skullerud is Molde's new head coach]. tv2.no (Norwegian) . TV2. 13 січня 2014. Процитовано 1 листопада 2019.
  8. ↑ Skullerud ferdig i Molde etter sesongen [Skullerud finished at Molde after the season]. dagbladet.no (Norwegian) . Dagbladet. 1 липня 2015. Процитовано 1 листопада 2019.
  9. ↑ Skullerud har fått sparken [Skullerud has been sacked]. nrk.no (Norwegian) . NRK. 6 серпня 2015. Процитовано 1 листопада 2019.

Посилання[ред. | ред. код]

Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
1 Естбе (в) • 2 Ліннес • 3 Рогне • 4 Страндберг (к) • 5 Геденстад • 6 Елабделлауї • 7 Сінгх • 8 Бергет • 9 Беріша • 10 Педерсен • 11 Нільсен • 12 Нюланд (в) • 13 Генріксен • 14 Берге • 15 Нортвейт • 16 де Ланлай • 17 Конрадсен • 18 Ейкрем • 19 Кастраті • 20 Йохансен • 21 Кінг • 22 Ібрагім • 23 Конгсхавн (в) • Тренер: Скаллеруд
Норвегія
«Молде» – Тренери

Глеруп (1914) · Плеєл (1919) · Сіменсен (1929) · Гоберг (1930) · Фоссейде (1937) · Сміт (1938) · Міхельсен (1944–1945) · Томмербакк (1948–1949) · Сілсет (1950–1952) · Кваммен (1953) · Сілсет (1954) · Карлсберг (1955) · Лагернесс (1956–1957) · Поль (1958) · Талсетаген (1959–1961) · Мьоллер (1962) · Талсетаген (1963–1968) · Гестад і Т. Бракстад (1969) · Т. Бракстад (1970–1972) · Гестад і Т. Бракстад (1972) · Фуглсет (1973) · Гулі (1974) · Т. Бракстад, Фуглсет, Гестад (1974) · Йонсен (1975) · Т. Бракстад (1976) · Роалд (1977) · Ройгрок (1977) · Роалд (1978) · Ройгрок (1978) · Фуглсет (1979) · Ройгрок (1979) · Т. Бракстад (1980–1981) · Фуглсет (1982–1984) · Гулі (1984) · Бакке (1985) · Гестад і Гарейде (1987–1989) · Гарейде (1990–1991) · Мьоллер (1991) · Фуглсет і Мьоллер (1992–1993) · Гарейде (1994–1997) · Е. Бракстад (1998–2000) · Бенгтссон (2001–2002) · Берг (2003) · Вогнес (2004–2005) · Юганссон (2005) · Ставрум (2006) · Йоневрет (2007–2010) · Реслер (2010) · Сульшер (2011–2014) · Скуллеруд (2014–2015) · Мое (2015) · Сульшер (2015–2018) · Мое (2019–)

«Стремсгодсет» – Тренери

Ліндбое-Гансен (1952) · Дальбак (1953) · Віг (1954) · Говде (1955–1959) · К. Нільсен (1960) · Карлсен (1961) · Говде (1962) · Е. Ларсен (1963–1966) · Р. Ларсен (1967) · Сандлі (1968) · Е. Ларсен (1969–1970) · Йогансен (1971) · Оснес (1972) · Еріксен (1973–1974) · Е. Ларсен (1975) · Пресберг (1976–1977) · Матісен (1978) · Петтерсен (1979) · Т. Доккен (1980–1982) · Сігмундстад (1983–1984) · Андерсен (1985) · Еріксен (1986) · Т. Доккен і Фюранд (1987) · Т. Доккен (1988) · Сігмундстад (1989–1990) · Фоссен (1991) · Торесен (1982) · Крістофферсен (1993–1998) · Стотен (1999) · А. Доккен (2000–2002) · Давідсен (2003–2004) · Якобсен (2005) · Фагермо (2006–2007) · Дейла (2008–2014) · Д. Нільсен (2014–2015) · Інгебретсен (2015–2016) · Скуллеруд (2016–2018) · Інгербретсен (2018–2019) · Вібе-Лунд (2019) · Педерсен (2019–2021) · Інгебретсен і Вібе-Лунд (2021–2022) · Існес (2023–)

Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тор_Уле_Скуллеруд&oldid=42411826