Тосканеллі (місячний кратер)
| Тосканеллі | |
|---|---|
 Світлина кратера, зроблена з борту Аполлона-15. Кратер Тосканеллі знаходиться у центрі зображення, ліворуч і вище – сателітний кратер Волластон N. Борозни у верхній частині знімка – частина системи борозен Аристарха; по центру внизу - уступ Тосканеллі | |
| Координати | 27°57′36″ пн. ш. 47°36′36″ зх. д. / 27.96000000002777952° пн. ш. 47.61000000002777455° зх. д. |
| Діаметр | 7,1 км |
| Глибина | 1,300 км |
| Довгота ранкового термінатора |
315° |
| Епонім | Паоло Тосканеллі |
| Рік затвердження | 1976 |
  Тосканеллі | |
Кра́тер Тоскане́ллі (лат. Toscanelli) — невеликий метеоритний кратер у зоні східного узбережжя Океану Бур на видимому боці Місяця. Назву присвоєно на честь флорентійського науковця в галузі астрономії, медицини, географії і математики Паоло Тосканеллі (1397—1482) й затверджено Міжнародним астрономічним союзом у 1976 році.
Опис кратера[ред. | ред. код]
Найближчими сусідами кратера Тосканеллі є кратер Волластон на півночі північному сході; кратери Крігер і Ван Бісбрук на сході північному сході; кратер Вяйсяля[en] на півдні і кратер Фрейд[en] на південному заході. На заході від кратера розташовується пік Геродота[pl]; на заході північному заході — гряда Нігглі[pl], борозна Агріколи[pl] і гори Агріколи; на півночі, сході і південному сході — борозни Аристарха; на північному сході борозна Крігера[it]; на півдні уступ Тосканеллі; на південному заході долина Шретера[en][1]. Селенографічні координати центру кратера 27°58′ пн. ш. 47°37′ зх. д. / 27.96° пн. ш. 47.61° зх. д., діаметр 7,1 км[2], глибина 1300 м[3].
Кратер має циркулярну чашоподібну форму і практично не зазнав руйнувань. Вал дещо згладжений, але зберіг чіткі обриси, північна і південна частини валу мають сідлуваті пониження, північний край валу відзначений дрібним кратером. Внутрішній схил гладкий з високим альбедо. Висота валу над навколишньою місцевістю досягає 260 м[4], об'єм кратера становить приблизно 14 км³[4]. За морфологічними ознаками кратер належить до типу ALC (за назвою типового представника цього класу — кратера Аль-Баттані C).
До отримання власного найменування у 1976 році кратер мав назву Аристарх C (у системі позначень так званих сателітних кратерів, розташованих в околицях кратера, що має власну назву).
Сателітні кратери відсутні.
Див. також[ред. | ред. код]
- Список кратерів на Місяці
- Місячний кратер
- Морфологічний каталог кратерів Місяця
- Планетна номенклатура
- Селенографія
- Селенологія
- Пізнє важке бомбардування
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кратер Тосканеллі на мапі LAC-39.
- ↑ Довідник Міжнародного астрономічного союзу
- ↑ John E. Westfall's Atlas of the Lunar Terminator, Cambridge Univ. Press (2000)
- ↑ а б Lunar Impact Crater Database. Losiak A., Kohout T., O’Sulllivan K., Thaisen K., Weider S. (Lunar and Planetary Institute, Lunar Exploration Intern Program, 2009); updated by Öhman T. in 2011. Archived page.
Посилання[ред. | ред. код]
- Цифровий фотографічний атлас Місяця
- Світлини кратера з борту Аполлона-15
- Кратер Тосканеллі на мапі LAC-39
- Кратер Тосканеллі на мапі LM-39.
- Селенологічна мапа околиць кратера
- Топографічна карта околиць кратера
- Andersson, L.E., and E.A. Whitaker NASA Catalogue of Lunar Nomenclature. — NASA Reference Publication 1097. — October, 1982.