Тохмаярві

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тохмаярві
фін. Tohmajärven kunta
Герб
Q11897815?
Основні дані
62°13′35″ пн. ш. 30°19′55″ сх. д. / 62.22638888891677311° пн. ш. 30.33194444447178029° сх. д. / 62.22638888891677311; 30.33194444447178029Координати: 62°13′35″ пн. ш. 30°19′55″ сх. д. / 62.22638888891677311° пн. ш. 30.33194444447178029° сх. д. / 62.22638888891677311; 30.33194444447178029
Країна  Фінляндія
Адмінодиниця Північна Карелія

Межує з

— сусідні нас. пункти
Йоенсуу[1], Кітее[1], Rääkkyläd[1], Loymolskoye rural settlementd ?
Засновано 1869
Площа 837,82 км²[2]
Населення 4066 осіб (31 грудня 2023)[3]
Клімат субарктичний континентальний (Dfc)d
Офіційна мова фінська[4][5]
Часовий пояс UTC+2 і UTC+3
GeoNames 634333
OSM r2521762  ·R
Міська влада
Вебсайт tohmajarvi.fi
Мапа
Мапа


CMNS: Тохмаярві у Вікісховищі

Тохмаярві (фін. Tohmajärvi)муніципалітет у Фінляндії, розташований у регіоні Центральна Карелія в південній частині провінції Північна Карелія, вздовж Національного шостого шосе і на східній кінцевій частині Національного дев'ятого шосе. Національне дев'яте шосе також є на території муніципалітету частиною туристичного т.з. Блакитного маршруту (фін. Sininen tie нор. Blå vegen швед. Blå vägen рос. Голубая дорога) з Норвегії до Росії. Також дорога Runo ja raja проходить через муніципалітет. У муніципалітеті проживає 4 164 людини , а його площа становить 895,36км 2, з яких 57,61км 2 є водоймами. Щільність населення 4,97 жителів/км 2 .

У муніципалітеті Тохмаярві розташований найсхідніший наземний пункт перетину пасажирського кордону ЄС Нійрала .

Церква Тохмаярві, побудована під керівництвом Ескіля Колленіуса і завершена в 1756 році, є найстарішою дерев'яною церквою в Північній Карелії.

Географія[ред. | ред. код]

Сусідніми муніципалітетами Тохмаярві є Йоенсуу, Кітее та Ряаккюля . У минулому сусідніми муніципалітетами також були Кійхтелюсваара, Пюхяселькя, Тууповаара та Вяртсіля . На сході муніципалітет межує з Росією.

Об’єкти Natura Тохмаярві включають природний комплекс долини Вяртсіля, гаї Тохмаярві, Сяркіярві, Пеійонніеменлахті та його акваторію, включені в національну програму охорони хребта Мултасярккя-Ліколаммінкангас і Каннусваара, ставки Кангасваара-Кенраалінкюля і Гірвісуо, оточені болотами. [6]

Під муніципальною будівлею Тохмаярві розташована унікальна 11000-річна земляна печера. Печера має довжину близько 8 метрів і висоту 1,5 метра. [7]

Села[ред. | ред. код]

Асема, Аккала, Йоухкола, Ярвентаус, Кантосюр'я, Кауріла (Кауріланваара), Каустаярві, Кеміє (муніципальний центр), Кенраалінкюля, Кутсу (Кутсунваара), Муртоі, Нійрала, Онкамо, Патсола, Пеійонніемі, Петраваара, Рійкола, Рістее, Сааріо, Тенка, Тіккала, Уусікюля, Ватала, Тімола, Вепся, Уусі-Вяртсіля, Вяртсіля.

Міські райони[ред. | ред. код]

Наприкінці 2017 року у Тохмаярві проживав 4571 житель, з яких 1521 мешкав у міській місцевості, 2994 у малонаселених пунктах, і місце проживання 56 невідоме. Ступінь агломерації Тохмаярві становить 33,7%. [8] У муніципалітеті є лише одна агломерація Кеміе . [9]

Історія[ред. | ред. код]

За Московським мирним договором 1940 року, який завершив Зимову війну, більша частина регіону Тохмаярві залишилася у Фінляндії, але невелика територія на кордоні Кітее та Пялк’ярві та на кордоні Пялк’ярві та Вяртсіля була включена до переданих Радянському союзу територій.[10] [11] З іншого боку, частина регіону Пялк'ярві, що залишилася у Фінляндії, була приєднана до Тохмаярві, тому Тохмаярві, не включаючи Руоколахті та Юлямаа, є єдиним із фінських муніципалітетів, який фактично розширився за рахунок територіальних втрат, спричинених війною.

Муніципалітети Тохмаярві та Вяртсіля об'єдналися в 2005 році, після двох років з об'єднання їхніх парафій. Злиття було здійснено шляхом скасування обох старих муніципалітетів і створення нового муніципалітету Тохмаярві. У зв'язку з цим Тохмаярві відмовився від свого герба, встановленого в 1953 році, і колишній муніципальний герб Вяртсіля став гербом Тохмаярві . Населення Тохмаярві на 31 грудня 2004 року до об'єднання становило 4897 осіб і Вяртсіля 614 особи [12] .

Герб муніципалітету Тохмаярві в 1953–2004 роках

Адміністрація[ред. | ред. код]

Після того як Оллі Рійконен, який був муніципальним керівником Тохмаярві з 2005 року, пішов у відставку, Мікко Льоппьонен був обраний його наступником до кінця липня 2022 року. [13]

У міській раді є 27 місць, з яких партія "Фінляндський центр" має 10, СДП — 7, Національна коаліція — 4, партія "Лійке Нют" — 3, Істинні фіни — 2 і Християнські демократи — 1. [14] Голова міської ради – Йоуні Мартістін від СДП. [15] У муніципальному уряді є 7 місць, з яких 3 посідає "Фінляндський центр", 2 - СДП, 1 - Національна коаліція та 1 місце - "Лійке нют". Гелена Пакарінен з Фінляндського центру є головою муніципальної ради. [16]

Економіка[ред. | ред. код]

У 2015 році в муніципалітеті було 1374 робочих місця. 18% з них припадало на первинне виробництво (сільське, лісове та рибне господарство), 70% на послуги і 10% на переробку. Частка переробки була меншою, ніж у цілому по країні (20%), а частка основного виробництва - вищою, ніж у цілому по країні (3%). [17]

У 2016 році компаніями, які сплатили найбільше корпоративного податку, були спільний ліс Kutsu-Oskola, Taru Tiilikainen Oy, яка володіє K-Market, і Metsä-Karvinen. [18] Сім'я Тіілікайнен керує магазином у Кеміе вже протягом трьох поколінь. [19]

Освіта[ред. | ред. код]

Спортивні клуби[ред. | ред. код]

Події та пам'ятки[ред. | ред. код]

  • Potsipäivät — це літній фестиваль, який відзначають у вихідні після середини літа. Свою назву захід отримав від порося з п’єси Маію Лассіла "По сірники"
  • Дні Värtsilä в середині липня
  • Hämärätori в на території в кінці вересня
  • Мистецький особняк Puun Sielu
  • Музейний район Тохмаярві, де напр. Музей дому та аптеки будинку Нюмана, кріпацька хата, у якій щоліта грається вистава "Катрі Гелена", музей сторожа та сарай будинка Маію Лассіла
  • Музей електростанції Сааріо
  • Шкільний музей Кауріла
  • Музей млина Вяртсіля

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в https://www.stat.fi/org/avoindata/paikkatietoaineistot/kuntapohjaiset_tilastointialueet.html
  2. Suomen pinta-ala kunnitain 1.1.2023MML.
  3. Population growth biggest in nearly 70 yearsStatistics Finland.
  4. http://www.stat.fi/meta/luokitukset/kunta/001-2012/luokitusavain_ks.html
  5. Kuntien ja kielisuhdeluokituksen 2024 välinen luokitusavain, Klassificeringsnyckeln mellan kommuner och språklig indelning år 2024, The correspondence table between municipalities and language distribution in 2024Statistics Finland, 2024.
  6. Natura 2000 -alueet Pohjois-Karjalassa. Ympäristö.fi. с. myös linkitetyt aluekohtaiset sivut. Процитовано 21.1.2018.
  7. Kunnallistalon alta löytynyt maaluola paljastui 11 000 vuotta vanhaksi Pohjois-Karjalassa. Yle Uutiset. 19 листопада 2022. Процитовано 19 листопада 2022.
  8. Taajama-aste alueittain 31.12.2017. Tilastokeskus. 28.9.2017. Архів оригіналу за 16.7.2019. Процитовано 8.12.2018.
  9. Taajama- ja haja-asutusalueväestö iän ja sukupuolen mukaan kunnittain 31.12.2017. Tilastokeskus. 28.9.2017. Архів оригіналу за 14.7.2019. Процитовано 8.12.2018.
  10. Rapo Seppo (6.12.2001). Pälkjärven kartta. luovutettukarjala.fi. Процитовано 24.1.2010.
  11. Karjalan kartat. Maanmittauslaitos.fi. Maanmittauslaitos. 13.6.2009. Процитовано 24.1.2010.
  12. Väestö iän (1-v.) ja sukupuolen mukaan alueittain kunkin tilastovuoden aluejaolla, 2003-2020. PxWeb-tietokanta. Tilastokeskus. Процитовано 22.2.2022.
  13. Ylönen, Jorma (28.4.2021). Mikko Löppönen sijaistaa Olli Riikosta Tohmajärvellä. Kuntalehti. Процитовано 22.2.2022.
  14. Yle - Tulospalvelu - Tohmajärvi - Savo-Karjalan vaalipiiri - Kuntavaalit 2021. vaalit.yle.fi. Процитовано 22.2.2022.
  15. Kunnanvaltuusto. Tohmajärven kunta. Процитовано 22.2.2022.
  16. Kunnanhallitus. Tohmajärven kunta. Процитовано 22.2.2022.
  17. Kuntien avainluvut. Tilastokeskus. Процитовано 21.1.2018.
  18. Katso tästä kuntasi suurimmat yhteisöveronmaksajat. Kauppalehti. 1.11.2017. Процитовано 13.1.2018.
  19. Tiilikaisten taru jatkuu Tohmajärvellä. Kesko. 2013. Архів оригіналу за 14.1.2018. Процитовано 13.1.2018.