Трикутне крило

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Трикутне крило винищувача HAL Tejas
Трикутне крило бомбардувальника Avro Vulcan
Трикутне крило Convair XF-92A

Трикутне або дельтаподібне крило (англ. delta-wing) — крило літака з планформою у формі трикутника. Найчастіше використовується при швидкостях більше M=2.

Історія[ред.ред. код]

Ідея трикутного крила, в конфігурації «безхвостої дельти», тобто без горизонтального стабілізатора, була розроблена німецьким інженером Александром Ліппішем[1] незадовго до Другої світової війни, хоча цей проект і не був прийнятий у виробництво. Ліппіш також визначив, що трикутне крило може бути застосоване при створені надзвукового літака. Після війни Ліппіш переїхав до США, де працював в компанії Convair, а літаки на основі трикутного крила стали найпоширенішими моделями надзвукових літаків Convair, а після неї й Dassault (Франція).

Багато літаків інших країн також будувалися на основі трикутного крила, зокрема британський бомбардувальник Avro Vulcan. Пізніше «безхвоста дельта» була змінена до конфігурації із стабілізатором, що додавало маневреності, перші літаки такого типу були розроблені ЦАГИ (СРСР). Таку ж конфігурацію мали виницувачі МіГ-21 і Су-9/Су-11/Су-15.

Технічні покажчики[ред.ред. код]

Трикутне крило жорсткіше і легше прямого та стрілоподібного крил (при однакових інщих параметрах: 8-11% в порівнянні з 12-15% злітної маси літака). Завдяки великій хорді в кореневому перерізі в ньому можливе використання профілів меншою відносної товщини для передачі навантажень на фюзеляж.

Недоліками трикутного крила є залежність аеродинамічних характеристик від швидкості польоту, відносно більший опір і різке падіння аеродинамічної якості при зміні кута атаки (на характерних для приземлення кутах атаки коефіцієнт підйомної сили трикутного крила на 30-40% менше, ніж у прямого).

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Lippisch Biography (англ.)