Троцина Трохим Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Трохим Троцина
POL COA Sas I.svg
Герб Троцин Сас
Псевдо Троць
Народився невідомо
Помер 1708(1708)
Лебедин
·закатований у московському таборі для полонених
Підданство королівство Швеція
Національність українець
Діяльність сотник Срібнянської сотні
Відомий завдяки з 1682 року
Посада полковий суддя
Військове звання наказний полковник
Конфесія православний
Рід Троцини
Батько Василь Троцина
Діти Андрій ТроцинаЮ Антон Троцина,

Трохим Васильович Троцина (*? — †1708, Лебедин) — український військовий діяч доби Іоанна Мазепи. Сотник Срібнянської сотні, Полковий Суддя та Наказний Полковник Прилуцького полку Гетьманщини.

Учасник українсько-російської війни 1708—1714.

Біографія[ред. | ред. код]

Козацький рід Троцин згадується у Срібнянській сотні Прилуцького полку з часів Гетьмана Іоанна Самойловича. Вже 1682 року Трохим Троцина стає сотником у Срібному, де він та його син понад півстоліття очолюють цю багату адміністративно-військову одиницю Гетьманщини.

У часи Іоанна Мазепи близько сходиться із довіреною особою Гетьмана — прилуцьким Полковником Дмитром Горленком. Саме він висунув його 1707 року на старшинську посаду — Прилуцького Полкового Судді. Вже наступного року призначений Наказним Полковником, і в цій якості отримав повідомлення Дмитра Горленка про укладення союзу із Швецією з одночасним наказом — мобілізувати Прилуцький Полк для військових дій проти Московії. У листі до Наказного Полковника Горленко, зокрема, зазначав:

...Для чего и для каких причин с шведскими войсками совокупились, буде универсалами его Милости Пана Гетмана, нашого добродія, в скором часі всій Украине объявлено, ибо не для какой приватии, но для добра всего поступства вольностей. [1]

На початку листопада 1708 року, після падіння Батурина, Полковий Обозний Прилуцького полку Іван Ніс розгорнув активну антиурядову діяльність — він перейшов на бік московського володаря Петра Романова. Його зусиллями зірвана і мобілізація Прилуцького полку для з'єднання із союзною шведською армією, і підроблено підпис Наказного Полковника Троцини — у фальшивому зверненні прилуцьких козаків "про вірність царю". Фактично, Трохим Троцина не зміг нейтралізувати підривну діяльність зрадника Носа, не виконавши наказ Горленка.

Сам Трохим Троцина імовірно вже у листопаді 1708 року приєднався до урядового табору Гетьмана Іоанна Мазепи і був відправлений на чолі дипломатичної місії Гетьманщини для переговорів із урядом Запорозької Січі. Проте місія була перехоплена ворожими московськими загонами, сам Троцина етапований в Слобідську Україну, місто Лебедин. За припущенням історика Сергія Павленка[2], у Лебедині його було страчено московитами разом із іншими старшинами — вірними присязі Гетьману та королю Карлу ХІІ.

Попри розправу із Трохимом Троциною, новий Гетьман Іоанн Скоропадський зміг зберегти вплив клану Троцин принаймні у Срібнянській сотні. Син страченого старшини — Андрій Троцина — очолював сотенний уряд аж до 1739 року, переживши вбивцю свого батька — Петра Романова — на 14 років.

Діти[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Георгиевский Г. Мазепа и Меншиков // Исторический журнал. _ 1940. - № 12. - С. 81
  2. Сергій Павленко. Оточення Гетьмана Івана Мазепи: соратники та прибічники. Київ, 2009. - С.245

Джерела[ред. | ред. код]