Троїстий союз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Союзи напередодні Першої світової війни:
   Троїстий союз

Трої́стий сою́з (італ. Triplice alleanza нім. Dreibund угор. Hármas szövetség) — військово-політичний блок Німецької імперії, Австро-Угорської імперії та Королівства Італія, який склався в 18791882 і був спрямований проти Французької республіки, Російської імперії та Великої Британії.

Започаткував утворення Троїстого союзу Австро-Німецький договір від 7 жовтня 1879, який передбачав спільні дії обох країн у випадку нападу Росії на одну із них. Цей двосторонній союз 20 травня 1882 був доповнений договором між Німецькою імперією, Австро-Угорською імперією та Королівством Італія. Німецька імперія і Австро-Угорська імперія зобов'язувалися надавати всіма засобами допомогу Королівству Італія у випадку нападу на неї Французької республіки, а Королівство Італія брала на себе зобов'язання допомогти Німецькій імперії, якщо б вона стала жертвою неспровокованого нападу з боку цієї ж держави. Австро-Угорська імперія звільнялась від допомоги Німецької імперії у випадку військових дій проти Французької республіки — їй відводилась роль резерву на випадок втручання у конфлікт Російської імперії.

Окремі статті договору стосувались великих держав і передбачали, що у випадку нападу двох або кількох великих держав на одного члена Троїстого союзу у війну з ними вступають всі учасники договору. У випадку нападу однієї з великих держав, дві інші зобов'язувались зберігати сприятливий нейтралітет. Виняток робився лише для Французької республіки: у випадку її нападу на одну з країн союзу, всі інші виступали на спільну боротьбу проти неї.

Відразу ж після підписання договору Королівство Італія заявила, що не зможе надати допомогу союзникам, якщо на них нападе Велика Британія, у зв'язку з підвищеною вразливістю берегових комунікацій у випадку нападу на них британського військового флоту. Держави зобов'язувались у випадку спільної участі у війні не підписувати сепаратного миру і дотримуватись таємниці про укладений союз.

Договір трьох держав у наступні роки поновлювався: 20 лютого 1887 у Берліні підписано другий союзний договір; 6 травня 1891 — третій союзний договір; 28 червня 1902 — четвертий союзний договір. Тексти цих договорів в основному повторювали положення документа 1882 і лише включали окремі додаткові угоди.

Договір 1887 містив австро-італійську угоду про збереження статусу-кво на Балканах, а у випадку, якщо це виявилося б неможливим, сторони передбачали узгоджувати свої дії, що свідчило про зародження суперечностей між цими країнами на Балканах.

У кінці 19-на початку 20 століття Королівство Італія почала переорієнтовувати зовнішньополітичний курс і поступово відходити від своїх союзників. Різке загострення британо-німецьких відносин, збитки від митної війни, яку з 1880-х повела Французька республіка проти Королівства Італія, змусили останню шукати зближення з Французькою республікою та Великою Британією. До значного послаблення позицій Троїстого союзу призвело підписання 1 листопада 1902 франко-італійської угоди, за якою Королівство Італія зобов'язувалася зберігати нейтралітет у випадку нападу Німецької імперії на Французьку республіку. У наступні роки Королівство Італія, залишаючись формально членом Троїстого союзу, поступово зближувалася з Французькою республікою та Великою Британією.

Німецька імперія і Австро-Угорська імперія вступили в Першу світову війну без військової підтримки Королівства Італія, яка у червні 1915 заявила про свій вихід із Троїстого союзу й оголосила війну Австро-Угорській імперії.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]