Трясохвіст острівний
| Трясохвіст острівний | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Cinclodes antarcticus (Garnot, 1826) | ||||||||||||||||
 Ареал виду C. a. maculirostris C. a. antarcticus | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Certhia antarctica | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Трясохві́ст острівний[2] (Cinclodes antarcticus) — вид горобцеподібних птахів родини горнерових (Furnariidae). Мешкає на Фолклендських островах та на півдні Вогняної Землі.
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 18-23 см. Забарвлення переважно темно-буре. Горло дещо світліше, поцятковане жовтувато-коричневими плямками. Над очима малопомітні світлі "брови". на крилах малопомітні рудувато-коричневі смуги. Дзьоб темний, відносно довгий, товстий, дещо вигнутий. Представники підвиду C. a. maculirostris мають дещо більші розміри, ніж представники номінативного підвиду, вони мають довший хвіст, коротший. дзьоб, їх забарвлення повністю темно-буре. Дзьоб представників цього підвиду бцля основи жовтуватий.
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють два підвиди:[3]
- C. a. maculirostris Dabbene, 1917 — Фолклендські острови;
- C. a. antarcticus (Garnot, 1826) — південь архіпелагу Вогняна Земля (півострів Брекнок на південному заході острова Вогняна Земля, острів Наваріно, острів Горн і сусідні острови, острів Естадос.
Деякі дослідники виділяють підвид C. a. maculirostris у окремий вид Cinclodes maculirostris[4].
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Острівні трясохвости мешкають в прибережних районах, серед скель. На Фолклендських островах острівні трясохвости зустрічаються в купинах Poa flabellata. Вони живляться дрібними безхребетними, а також яйцями, рибою та іншими недоїдками поблизу колоній птахів і морських ссавців. Зустрічаються поодинці або парами, на висоті до 100 м над рівнем моря. Сезон розмноження триває з вересня по грудень, за сезон може вилупитися два виводки. Гніздо чашоподібне, зроблене з трави, встелене пір'ям, розміщується серед каміння, купин, в покинутих норах великих пуфінурів і магеланських пінгвінів, поблизу людських осель. В кладці від 1 до 3 білих, ігноді поцяткованих червонуватими плямками яєць. Інкубаційний період триває 2 тижні, пташенята покидають гніздо через 2 тижні.
Збереження[ред. | ред. код]
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. Острівним трясохвостам загрожують інвазивні хижаки, зокрема коти і щури.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Cinclodes antarcticus. Архів оригіналу за 24 січня 2021. Процитовано 4 лютого 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Ovenbirds, woodcreepers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 04 лютого 2022.
- ↑ BirdLife International (2016). Cinclodes maculirostris.
Джерела[ред. | ред. код]
- Jaramillo, Alvaro; Burke, Peter & Beadle, David (2003) Field Guide to the Birds of Chile, Christopher Helm, London
- Woods, Robin W. (1988) Guide to Birds of the Falkland Islands, Anthony Nelson, Oswestry
Посилання[ред. | ред. код]
- Blackish cinclodes photos, Mangoverde World Bird Guide [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Blackish cinclodes, Falklands.net [Архівовано 4 лютого 2022 у Wayback Machine.]
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |