Тулсідас

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Тулсідас
Goswami Tulsidas Awadhi Hindi Poet.jpg
Народився 1497 або 1532
с.Раджапур (сучасний штат Уттар-Прадеш)
Помер 1623

Ім'я при народженні Рамбола
Інші імена Госвамі
Діяльність філософ, поет, композитор
Конфесія вішнуїзм
Батько Хулсі
Матір Атмарам Дабей
Дружина Ратнавалі
Діти 1 син

Тулсідас (*तुलसीदास, 1497 або 1532 —1623) — індійський філософ, поет та композитор часів імперії Великих Моголів.

Життєпис[ред.ред. код]

Походив з брамінської родини. При народжені отримав ім'я Рамбола. Через 4 дні після народження батьки віддали його служниці, внаслідок несприятливих астрологічних результатів щодо дня та часу появи на світ Рамболи. Разом зі служницею він переїхав до Гаріпура, де знаходився протягом майже 6 років. Тоді ж потрапляє до вішнуїстського ордену на чолі з Раманандою. Вслід за цим змінив своє ім'я на Ттулсідас.

Деякий час він подорожував півночі Індостану, поки не перебрався до м. Варанасі, де протягом 16 років вивчав санскрит, Веди, Веданґу, основи шости шкіл індуїстської філософії. після цього повертається до рідного села Раджапура, де на той час батьки вже померли. Приблизно в цей час одружується на доньці брахмана. Втім після смерті сина перебираєтсья до священного міста Праяг, де відмовився від гріхастга (життя домогосподаря) і стає садху (аскетом).

У цій якості багато подорожує священними для індусів містами, добирається до монастирів у Гималаях, тривалий час жив в ашрамі у Чітракуті. Наприкінці життя оселяється в Варанасі, де й помирає у 1623 році.

Творчість[ред.ред. код]

Філософія[ред.ред. код]

В образах героїв своїх поем Тулсідас розкриває свої погляди на релігію, соціальні та сімейні стосунки.

Тулсідас трактував Раму як найвищу божественну субстанцію і намагався визначити шляхи осягнення божества. У їх числі він пропонував і шлях бгакті, тобто виступав прихильником демократичної концепції, але намагався поєднати гуманістичні погляди з ортодоксальним індуїзмом, в якому порятунок призначалося лише для брахманів, що опанували релігійною догмою. Тулсідас був проти беззанон'я й водночас підтримував збереження каст.

Поезія[ред.ред. код]

Найбільш значущими є епічні поеми: «Рамачарітаманаса» (1574–1576 роки) та «Шрі Ханумана Чаліса». У першій йдеться про життя і подвиги Рами, міститься намір показати значення його місії на землі і закликати людей почитати Раму й слідувати його життєвому прикладу. У другій — про життя та діяльність Ханумана, друга Рами.

Серед інших вагомих робіт є: «Дохас» (1581 рік)— збірка дох (коротких віршів-афоризмів), «Кавітавалі» (збірка з 325 віршів про Раму), Ґітавалі (збірка 328 пісень про Раму), «Крішнавалі» (збірка 32 пісень про Крішну), «Віная Патрика» (гімни різним богам та божествам). Усі вони написані браджем (діалектом гінді).

Іншими працями є: «Барвай Рамаяна» (скорочений варіант «Рамаяни»), «Парваті-мангал» (присвячено богині Парваті), «Джанакі-мангал» (про шлюб Сіти та Рами), «Тулсі-сатсай» (збірка з 747 віршів-дохів).

Джерела[ред.ред. код]

  • Handoo, Chandra Kumari (1964). Tulasīdāsa: Poet, Saint and Philosopher of the Sixteenth Century. Bombay, Maharashtra, India: Orient Longmans. ASIN B001B3IYU8.
  • Tulsidas: Gebete eines Hindu. Hg.u.übs. von Hubert Hänggi. München : Diederichs 2010. — Eine Auswahl von 100 der 279 Gedichte des Vinaya Patrika.