Туниця Юрій Юрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Туниця Юрій Юрійович
Туниця Юрій Юрійович.png
Народився 19 травня 1941(1941-05-19) (80 років)
с. Онок, Закарпаття,
Flag of Hungary 1940.svg Королівство Угорщина
Країна СРСР СРСРУкраїна Україна
Діяльність економіст
Alma mater Львівський лісотехнічний інститут
Галузь екологія
Заклад Національний лісотехнічний університет України
Звання професор
Ступінь доктор економічних наук
Членство НАН України
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Юрій Юрійович Туни́ця[1] (нар. 19 травня 1941(19410519), с. Онок, нині Закарпатської області) — український лісівник, економіст, еколог, президент Лісівничої академії наук України[2], ректор Національного лісотехнічного університету України, академік НАН України[3], заслужений діяч науки і техніки України, доктор економічних наук, професор.

Освіта, наукові ступені та вчені звання[ред. | ред. код]

У 1964 закінчив Львівський лісотехнічний інститут (тепер — Національний лісотехнічний університет України), здобувши кваліфікацію — «Інженер лісового господарства».

Кандидатську дисертацію на тему — «Економічна ефективність використання неліквідної деревини від рубок догляду в умовах Закарпатської області» захистив у 1969 році.

Докторську дисертацію на тему — «Еколого-економічні проблеми комплексного використання та охорони лісових ресурсів (на прикладі Українських Карпат)» захистив у 1977 році.

Вчене звання професор — присвоєно у 1980 по кафедрі економіки та організації лісової промисловості і лісового господарства Львівського лісотехнічного інституту.

Трудова діяльність[ред. | ред. код]

Наукова і педагогічна діяльність[ред. | ред. код]

  • Здійснює підготовку фахівців за спеціальністю — «Економіка довкілля і природних ресурсів» на ОКР «Магістр».
  • Викладає навчальну дисципліну — «Екологічна економіка».
  • Науково-педагогічний стаж роботи понад 40 років.

Ю. Туниця є:

  • знаним фахівцем у галузі раціонального природокористування і охорони довкілля;
  • засновником нового наукового напряму — екологічна економіка;
  • автором економічного закону неминучого зростання екологічних витрат у структурі витрат суспільного виробництва та нових категорій в економічній науці — «екологічні витрати і втрати», «еколого-економічна ефективність природокористування»;
  • автором ідеї та концепції створення Екологічної Конституції Землі — міжнародного економіко-правового акта екологічної безпеки планети і сталого розвитку.

Вперше на теренах України організував:

  • Інститут та кафедру — з екологічної економіки;
  • Магістерську програму — «Економіка довкілля і природних ресурсів»;
  • підготовку та випуск фахівців за спеціальністю — економісти-екологи.

Під керівництвом Ю. Туниці захищено 5 докторських і 36 кандидатських дисертацій.

Публікації[ред. | ред. код]

Автор понад 200 наукових публікацій та 11 монографій. Основні з них:

  1. «Эколого-экономическая эффективность природопользования», 1980;
  2. «Комплексное лесное хозяйство», 1987;
  3. «Екологічна Конституція Землі. Ідея. Концепція. Проблеми», 2002;
  4. «Екологічна економіка і ринок: подолання суперечностей», 2006.

Відзнаки[ред. | ред. код]

Нагороджений:

Сім'я[ред. | ред. код]

  • Тарас Туниця — доктор економічних наук (2007), професор кафедри міжнародного економічного аналізу і фінансів НЛТУ та її завідувач[4]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. справжнє прізвище Тупиця, походить від одного зі синонімів слова сокира
  2. Реєстр дійсних членів (академіків) ЛАНУ. Архів оригіналу за 8 березень 2018. Процитовано 23 червень 2015. 
  3. Статус Туниці Юрія Юрійовича в НАН України. Архів оригіналу за 28 квітень 2014. Процитовано 23 червень 2015. 
  4. Туниця Тарас Юрійович

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]