Тунне Келам

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тунне Келам
Tunne Kelam 07.jpg
Народився 10 липня 1936(1936-07-10)[1] (83 роки)
Тагева, Тагева, Валгамаа, Естонська Республіка
Громадянство
(підданство)
Flag of Estonia.svg Естонська Республіка
Діяльність політик
Alma mater Тартуський університет
Володіє мовами естонська
Членство Парламентська асамблея Ради Європи
Посада Депутат Європейського парламенту[2], депутат Рійґікоґу[d], Депутат Європейського парламенту, Депутат Європейського парламенту, Special Guest of the Parliamentary Assembly of the Council of Europe[d][3], Представник Парламентської Асамблеї Ради Європи[d][3], Substitute of the Parliamentary Assembly of the Council of Europe[d][3] і Представник Парламентської Асамблеї Ради Європи[d][3]
Партія Вітчизни і Estonian National Independence Party[d]
Батько Peeter Sink[d]
Брати, сестри  • Kuldar Sink[d]
У шлюбі з Mari-Ann Kelam[d]
Нагороди

Тунне-Вальдо Келам, уроджений Тунне-Вальдо Сінк (ест. Tunne-Väldo Kelam; нар. 10 липня 1936(19360710), Тахева, Валгамаа) — естонський політик і університетський викладач, дисидент в Естонській РСР, член Європейського парламенту.

Життєпис[ред. | ред. код]

У 1959 році він закінчив історичний факультет Тартуського університету. Був науковим співробітником і викладачем у сфері міжнародних відносин. Він також працював оглядачем та редактором, крім того працював спеціалістом.

Наприкінці 80-х років став одним з провідних діячів естонського дисидентського руху і незалежності. У 1988 році він був одним із засновників естонської Партії національної незалежності (Eesti Rahvusliku Sőltumatuse Partei), був її головою у 19931995.

З 1989 по 1990 він очолював Національний комітет з питань громадян Естонії, у 1992 році очолив Комітет Естонії — виконавчий орган Конгресу Естонії, квазі-парламент у період відновлення незалежності. З 1992 по 2004 Тунне Келам обирався депутатом Національних зборів (Рійгікогу), до 2003 року він був віце-головою парламенту, до 1995 року — голова делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи. Він також працював радником в органах місцевого самоврядування.

У 2004 році отримав мандат депутата Європарламенту від Союзу Вітчизни, переобирався у 2009 та 2014.

Виступає на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова[4]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]