Турач світлобровий
| Турач світлобровий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Scleroptila streptophora (Ogilvie-Grant, 1891) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Francolinus streptophorus Scleroptila streptophorus | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Тура́ч світлобровий[2] (Scleroptila streptophora) — вид куроподібних птахів родини фазанових (Phasianidae)[3]. Мешкає в Центральній Африці.
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 33 см. У дорослого самця тім'я і потилиця темно-коричнювато-сірі, над очима довгі білі "брови". Обличчя і боки шиї руді, горло біле. Верхня частина грудей і нижня частина шиї білі, поцятковані чорними смугами, які утворюють смугастий "комірець". ижня частина тіла охриста, на боках темно-коричневі смуги. Верхня частина тіла і спина сірувато-коричневі, поцятковані вузькими охристими смужками. Хвіст сіро-буруватий. Дзьоб чорний, хнизу біля основи на ньому світло-жовтувата пляма. Лапи світло-жовті, шпори невеликі. Забарвлення самців і самиць подібне.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Світлоброві турачі мешкають в західній Уганді, Руанді, Бурунді, південно-західній Кенії, північно-західній Танзанії, а також в центральному Камеруні. Вони живуть на кам'янистих гірських схилах, порослих чагарниками та на гірських луках. Зустрічаються на висоті від 600 до 1800 м над рівнем моря.
Поведінка[ред. | ред. код]
Світлоброві турачі зустрічаються парами або невеликими зграйками, найбільш активні рано вранці. Живляться насінням, ягодами і молодими пагонами, а також комахами, їх личинками та іншими безхребетними. Імовірно, є моногамними. В кладці 4-5 сірих яєць, іноді поцяткованих темними плямками. Гніздування відувається під час сухого сезону або на початку сезону дощів.
Збереження[ред. | ред. код]
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція світлобрових турачів становить від 6 до 15 тисяч птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Scleroptila streptophora.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Pheasants, partridges, francolins. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 19 лютого 2022.
Джерела[ред. | ред. код]
- P. J. K. McGowan: Family Phasianidae (Pheasants and Partridges). W: Josep del Hoyo, Andrew Elliott, Jordi Sargatal: Handbook of the Birds of the World. Cz. 2: New World Vultures to Guineafowl. Barcelona: Lynx Edicions, 1994, s. 493. ISBN 84-87334-15-6.
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |