Турецький алфавіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Сучасний турецький алфавіт на основі латинської графіки прийнятий в 1928 у рамках реформи турецької мови, розпочатої Ататюрком.

Туреччина, з метою ідеологічного обгрунтування національної ідеї турецької держави, перейшла з арабської на латинську абетку.

Символи сучасного турецького алфавіту запозичені з різних алфавітів Європи: шведського, німецького, албанського, румунського та інших.

Турецька абетка має 29 літер.

Таблиця[ред.ред. код]

Буква МФА Українська практична транскрипція
A a [a] а
B b [b] б
C c [ʤ͡] дж
Ç ç [ʧ͡] ч
D d [d] д
E e [e] е (на початку слова та після голосних), є (після приголосних)
F f [f] ф
G g [g], [g ʲ] ґ
Ğ ğ г;див. примітки
H h [h] г
I ı [ɯ] и
İ i [i] і
J j [ʒ] ж
K k [k], [k ʲ] к
L l [ɫ], [l ʲ] л, ль
M m [m] м
N n [n] н
O o [o] о
Ö ö [ø] о (на початку слова та після голосних), йо (після приголосних)
P p [p] п
R r [r] р
S s [s] з
Ş ş [ʃ] ш
T t [t] т
U u [u] у
Ü ü [y] у (на початку слова та після голосних), ю (після приголосних)
V v [v] в
Y y [j] й; в групі «y + голосний» передається відпов. йотованими
голосними (е, є, ю, я) згідно з правилами українського правопису
Z z [z] з

Примітка: Буква Ğ (yumuşak ge) після голосних переднього ряду і в позиції між двома голосними (іноді) читається як [ј], після голосних заднього ряду позначає подовження попереднього голосного. На початку слів не зустрічається.

Над деякими голосними може також використовуватися надрядковий знак «циркумфлекс» (^); букви з таким знаком самостійними літерами алфавіту не вважаються. Цей знак служить для позначення довгот голосних у словах арабського та перського походження, а також найчастіше палаталізованої («пом'якшеної») вимови попереднього такою голосною приголосного звука (g, k, l) — подібно до того, як «йотовані» голосні використовуються в українській кирилиці для позначення «м'якості» попереднього приголосного. Так, слово İsyankâr (бунтар), в якому зустрічається знак â, звучить як Ісьянкяр.

Алфавіти, засновані на турецькому[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]