Кримськотатарська абетка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Кримськотата́рська абе́тка (крим. Qırımtatar elifbesi) — система символів, що їх використовують для запису кримськотатарської мови. Сьогодні поширеними є два варіанти абетки — кирилична та латинська.

Історично для запису кримської мови переважно використовували арабицю. Водночас кримські вірмени використовували абетку Месропа Маштоца (вірменське письмо) для запису вірмено-кипчацького діалекту кримськотатарської мови. Перехід на латинку відбувався двічі: 1928 року кримськотатарську мову було переведено на яналіф (на зміну арабиці), а 1997 (неофіційно 1992) — на турецьку абетку (на зміну кирилиці). Кирилицю було пристосовано 1938 року на основі російської абетки.

Станом на 2015 рік на території Криму для державної кримськотатарської мови офіційно використовується кирилиця, оскільки Росія, яка анексувала Крим, фактично забороняє використання латиниці. Управління з питань освіти Меджлісу кримськотатарського народу досліджує можливості переходу на латиницю в таких умовах[1].

Історія[ред. | ред. код]

Арабиця[ред. | ред. код]

Мітинг на честь «річниці визволення Криму», 1924 р. На транспаранті унизу надпис кримськотатарською мовою з використанням арабської абетки

Початково кримські татари використовували арабську графіку. Нею написано всі пам'ятки періоду «середньокримської мови»[2], тобто пам'ятки XVI-XVIII століть. Для цього використовували класичні та дещо модифіковані арабські літери:

Ізольована Кінцева Серединна Початкова Назва Сучасна
латиниця
elif a, â
hemze -
be b, p (в кінці слів)
pe p
te t
se s
cim c
çim ç
ha -
h
dal d
zel z
re r
ze z
je j
sin s
şin ş
sad s
ﺿ dad d, z
t
z
ayn -
ğayn ğ
fe f
qaf q
kef
(kef-i arabiy)
k (g, ñ)1
gef
(kef-i farsiy)
g
nef
(kef-i nuniy, sağır kef)
ñ
lâm l
mim m
nun n
vav v, o, ö, u, ü
he -, e, a
lâm-elif la, lâ
ye y, ı, i

1 — досить часто літеру ﻙ (kef) використовували також замість ﮒ і ﯓ.

Арабське письмо було в ужитку аж до 1928 року, коли його замінили першою латинською абеткою.

Перша латиниця[ред. | ред. код]

Приклад кримськотатарської латинки 1920-х років. Цитата з книги Ісаака Кая «Руководство для обучения крымско-татарскому языку по новому алфавиту» (Сімферополь, 1928). Сучасною орфографією:
• «KÖYLİ VE SU ANASI: Bir köyli baltasını özenge tüşürgen, su kenarında oturub qayğısından ağlamağa başlağan edi. Su anası bunı işitdi, köylini acidi ve sudan altın bir balta çıkarıb „bu seniñmi?“ deb soradı.»
• «КОЙЛИ ВЕ СУ АНАСЫ: Бир койли балтасыны озенге тюшюрген, су кенарында отуруб къайгъысындан агъламагъа башлагъан эди. Су анасы буны ишитди, койлини аджиди ве судан алтын бир балта чыкарыб „бу сенинъми?“ деб сорады.»

Вперше кримськотатарську мову було переведено на латинське письмо 1928 року під час хвилі «латинізації» мов СРСР. В основу тодішньої абетки було взято яналіф — «нову тюркську абетку», яку було розроблено для всесоюзного переходу тюркських мов СРСР із арабиці на латиницю. Перша латинка мала низку відмінностей від сучасної латиниці, зокрема наявність Ƣ ƣ, N̡ ᶇ, Ɵ ө, X x, Ƶ ƶ, I i, Ь ь (на відміну від сучасних İ i та I ı) та відсутність Â â, Ğ ğ, I ı, İ i, Ñ ñ, Ö ö, Ü ü.

Латиниця 1928 Латиниця 1997 Латиниця 1928 Латиниця 1997 Латиниця 1928 Латиниця 1997
A a a Ь ь ı R r r
B ʙ b K k k S s s
C c ç Q q q Ş ş ş
Ç ç c Ƣ ƣ ğ T t t
D d d L l l U u u
E e e M m m Y y ü
F f f N n n V v v
G g g N̡ ᶇ ñ X x h
H h h O o o Z z z
I i i Ɵ ө ö Ƶ ƶ j
J j y P p p

1938 року латиницю замінено кириличною абеткою на основі російської.

Сучасність[ред. | ред. код]

Кирилиця[ред. | ред. код]

Напис «Ласкаво просимо до Криму!» (Къырымгъа хош кельдинъиз!) на перонному автобусі в Сімферополі.

Кримськотатарська кирилиця, що з 1938 по 1997 була єдиною офіційною абеткою кримської мови, не містить жодної літери, відмінної від російської абетки. Щоправда, існує чотири диграфи, прирівняні до окремих літер: дж, гъ, къ та нъ.

Кирилиця Латиниця Коментарі
А а A a
Б б B b
В в V v
Г г G g
Гъ гъ Ğ ğ
Д д D d
Е е E e після приголосної
Ye ye на початку слова, після голосної або ь
Ё ё Ö ö після приголосної
Yö yö на початку слова у «м'яких» словах
Yo yo на початку слова у «твердих» словах; після голосної, ь чи ъ
Ж ж J j
З з Z z
И и İ i
Й й Y y
К к K k
Къ къ Q q
Л л L l
М м M m
Н н N n
Нъ нъ Ñ ñ
О о Ö ö якщо о — перша голосна у «м'якому» слові
O o в інших випадках
П п P p
Р р R r
С с S s
Т т T t
У у Ü ü якщо у — перша голосна у «м'якому» слові
U u в інших випадках
Ф ф F f
Х х H h
Ц ц Ts ts
Ч ч Ç ç
Дж дж C c
Ш ш Ş ş
Щ щ Şç şç
ъ в кирилиці не позначає окремої літери
Ы ы I ı
ь м'якість не передають
Э э E e
Ю ю Ü ü після приголосної
Yü yü на початку слова, після голосної або ь у «м'яких» словах
Yu yu на початку слова, після голосної або ь у «твердих» словах
Я я Â â після приголосної
Ya ya на початку слова, після голосної або ь

Друга латиниця[ред. | ред. код]

Кримськотатарська латинка на табличці при вході в Ханський палац в Бахчисараї.

У 1990-х роках почався поступовий перехід кримської мови на нову латинську абетку, в основі якої лежав турецький алфавіт. 1997 року новий варіант латинської абетки офіційно затвердила Верховна Рада АР Крим.

Відмінними рисами кримської абетки щодо турецької є літери Q та Ñ. Літера Â â не входить до абетки, оскільки не вважається окремою літерою, а лише «м'яким» різновидом A.

A a B b C c Ç ç D d E e F f G g
Ğ ğ H h I ı İ i J j K k L l M m
N n Ñ ñ O o Ö ö P p Q q R r S s
Ş ş T t U u Ü ü V v Y y Z z

Фонетика[ред. | ред. код]

  • Вимова літер a, b, d, f, h, m, n, o, p, r, s, t, u, v, z суттєво не відрізняється від вимови українських а, б, д, ф, х, м, н, о, п, р, с, т, у, в, з.
  • с читається як дж у слові джміль (а також крим. HacibeyХаджибей).
  • ç приблизно як українське ч.
  • e як е (на початку слова) і як є всередині та наприкінці слова.
  • g як пом'якшене українське ґ.
  • ğ приблизно як українське г (дзвінке [х]).
  • ı неогублене [у].
  • i щось середнє між українськими и та і.
  • j як українське ж.
  • k як м’яке українське к.
  • l може позначати й тверде л, і м’яке ль.
  • ñ на кшталт англійського ng у слові sing.
  • ö як німецьке ö (огублене [е]).
  • q залежить від діалекту; вимовляється як [к], тільки язик торкається не м'якого піднебіння, а язичка.
  • ş приблизно як українське ш.
  • ü як німецьке ü (огублене [і]).
  • y як українське й.

Особливості:

  • випадання початкового та кінцевого «х» — ава замість хава (повітря), саба замість сабах (ранок) (а також зазвичай, нерідко (Х)Аджимушкай, (Х)Аджибей…)
  • елізія вузького голосного на початку або всередині складу — (і)ляч (ліки (в однині)), (у)ста (майстер), (к(і)рерим (я ввійду)
  • форми родового відмінка займенника 1-ї особи однини та множини menim/меним і bizim/бизим (замість menin/менин та bizin/бизин)
  • заперечна форма майбутнього часу 1-ї особи однини на -мам/-мем — язмам (я не напишу)
МФА
а b c ç d e f g ğ h ı i j k l m n ñ o ö p q r s ş t u ü v y z
[a] [b] [ʤ] [ʧ] [d] [e] [f] [g] [ɣ] [x] [ɯ] [i], [ɪ] [ʒ] [k] [l] [m] [n] [ŋ] [o] [ø] [p] [q] [r] [s] [ʃ] [t] [u] [y] [v], [w] [j] [z]

Розкладка[ред. | ред. код]

Спеціальної розкладки клавіатури для кримської мови в ОС Windows наразі не існує. Найбільш оптимальним її замінником є турецька розкладка. Її недоліками є відсутність літер Ñ та Â.

Linux-дистрибутиви мають кримськотатарський варіант, який базується на турецькій розкладці і включає в себе літери Ñ та Â. Для встановлення розкладки необхідно обрати українську клавіатуру і варіант «Кримськотатарська (Турецька Q)», «Кримськотатарська (Турецька Alt-Q)» або «Кримськотатарська (Турецька F)».

Кримськотатарська розкладка клавіатури

Примітки[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]