Тінмут

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 50°33′05″ пн. ш. 3°29′19″ зх. д. / 50.5515972° пн. ш. 3.4886611° зх. д. / 50.5515972; -3.4886611

Тінмут

(Teignmouth)

Teignmouth from the coast path - geograph.org.uk - 491626.jpg
Основні дані
Країна: Велика Британія
Регіон: Південно-західна Англія
Графство: Девон
Перша згадка: 1044 р.[1]
Населення 14,413 [2]
Площа:  ? км²
Поштовий індекс: TQ14
Телефонний код: 01626
Географічні координати: 50°33′05″ пн. ш. 3°29′19″ сх. д. / 50.5515972° пн. ш. 3.4886611° сх. д. / 50.5515972; 3.4886611
День міста: ?
Міська влада
Будинок Тінмутської міської ради, Bitton House, Teignmouth, Devon. TQ14 9DF
Конт. телефони: 775030, 870098
Веб-сторінка: http://www.teignmouth-town.co.uk/
Мер міста: David R. Tickell

Тінму́т (англ. Teignmouth) — місто в англійському графстві Девон, що розташоване на південному березі гирла річки Тейн. Населення міста становить 14,413 осіб. У 1690 році, це було останнє місце в Англії, захоплене іноземною державою. Місто виросло з рибальського порту, пов'язаного з виробництвом Ньюфаундлендської тріски, в модний курорт який деякі відзначають як курорт часів Георгіївської епохи, з подальшим розширенням після відкриття Девонської Південної Залізниці в 1846 році. Сьогодні, порт Тінмута й досі діє, а місто залишається популярним місцем відпочинку на узбережжі.

Історія[ред.ред. код]

До 1700 року[ред.ред. код]

Перша згадка про Тінмут була у 1044 році. Спочатку існували два села Східний Тінмут і Західний Тінмут, розділені між собою протокою, яка мала назву Тейм. Документи свідчать про те, що на початку 14 століття Тінмут був важливим портом, другим таким в графстві Девон, був тільки Дартмут.[3] Порт був настільки знаковим що був атакований французами у 1340 році, а також з нього було відправлено 7 суден, зі 120 людьми, у експедицію проти порту Кале у 1347 році.[4]Проте, у 15 століттті його відносна важливість зменшилась, а в 1577 році він взагалі не фігурував в офіційних звітах. Це могло бути пов'язано з заторами в гавані, викликаних операціями по видобутку олова в Дартмуті.[5]

У 17-му столітті, разом з іншими портами каналу, Тінмут потерпав від набігів Дюнкерських корсарів з Фламандських портів. Цілком ймовірно, що контрабанда була найзначнішим промислом міста в цей час, хоча вилов тріски в Ньюфаундленді мав також велике значення.[6]

У липні 1690 року, французький адмірал де Турвіль, який одержав перемогу над англо-голландським флотом у битві біля мису Бічі Хед, пришвартував свій флот біля порту Торбей, і деякі судна з флоту пропливавши уздовж узбережжя, нападали на Тінмут. В заяві до свого Лорд-лейтенанта мешканці описали ці події так:

Ліві лапки ...26 липня 1690 року о четвертій годині ранку, ваші бідні заявники були захоплені французами в кількості 1000 чоловік або близько того, які протягом трьох годин спалили до тла будинки 240 наших горожан, розграбували всі наші товари, зіпсували наші церкви, спалили десятки наших кораблів у гавані, невраховуючи риболовецьки та інші промислові судна... Праві лапки

Після вивчення справи, судді Світового суду дійшли висновку, що:

Ліві лапки ...по закінченню цього жахливого нападу, який тривав протягом 12 годин, було спалено до тла та зруйновано 116 житлових будинків...а також 172 житлових будинки було обшукано та розграблено і дві парафіяльні церкви було майже зруйновано, розграблено та пошкоджено, крім того було спалено десять вітрильних судів з меблями, вантажами і товарами на борту... Праві лапки

Як результат цієї заяви, Корона надає церкві, уповноваженій папським бревом, грошову допомогу у розмірі 11 000 фунтів стерлінгів для допомоги місту.[7] Церквам з таких віддалених місць як Йоркшер сприяли, тому грошові допомоги включали в себе подальший розвиток порту.

Це було останнє вторгнення Англії[7] (хоча це навіть була не Британія, оскільки саме Франція вторгалася неподалик Фишгарда, Пемброкшир у 1797 році, ця подія відома під назвою Фішгардська битва). Вулиця Франзузська у Тінмуті була названа на згадку про цю подію, та було відкрито музей Тінмута та Шелдона[8] на цій вулиці.

З 1700 року по теперішній час[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Ekwall, Eilert (1981). The Concise Oxford Dictionary of English Place-names (вид. 4th). Oxford University Press. с. 462. ISBN 0-19-869103-3. 
  2. Office for National Statistics : Census 2001 : ParishHeadcounts : Teignbridge Retrieved 27 January 2010
  3. Trump 1986, p.1
  4. Worth, R. N. (1895). A History of Devonshire. London: Elliot Stock. с. 312. 
  5. Trump 1986, pp.2-3
  6. Trump 1986, p.3
  7. а б Trump 1986, pp.5-6
  8. «Teignmouth&Shaldon Museum». www.teignmuseum.org.uk. Архів оригіналу за 2013-07-08.