Контрабанда

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Контраба́нда (італ. contrabando, від contra «проти» і bando «урядовий указ») — незаконне перевезення (та ін. переміщення) товарів або/та інших предметів через митний кордон (державний кордон); переміщувані товари і/або цінності також отримали назву контрабанди.

Під незаконним переміщенням в данному разі розуміється таке переміщення, яке здійснюється без/або з порушенням встановлених процедур (зазвичай таємно), а також переміщення таких товаріві/або цінностей, переміщувати які заборонено або обмежено за законом.

Історія явища[ред.ред. код]

Сутичка з контрабандистами із Фінляндії на кордоні Російської імперії, картина Василя Худякова, 1853 рік

Вважається, що контрабанда виникла разом з митною системою і державою як такою.

Протягом історії контрабанда мала особливий розвиток в країнах, де або запроваджувались високі митні тарифи на імпорт деяких груп товарів, як наприклад, у Британії наприкінці XVIII ст. були встановлені високі мита на алкоголь та предмети розкоші, що сприяло їх незаконному завезенню з материка, або в тих країнах, де за умов дефіциту якихось груп товарів, встановлені штучні, санкціоновані державою обмеження на їх імпорт, як протягом майже всієї історії існування після Другої світової війни в СРСР.

Найчастішими передумовами для виникнення контрабанди є різниця (іноді дуже значна) цін на окремі товари всередині держави, та поза її межами. Так, з причини єдиної тарифної і цінової політики у країнах ЄС, ціни на більшість товарів споживання в Україні у порівнянні з цінами у сусідніх державах—членах ЄС (Польща, Словаччина, Угорщина тощо) є набагато вищими, що породжує значні передумови для контрабанди; те саме стосується ситуації з бензином у Тунісі, внутрішня ціна на який є в декілька разів вищою, ніж в сусідніх Алжирі та Лівії, що зумовлює значне ввезення до Тунісу більш дешевого палива контрабандою.

У державах, проти яких запроваджено торгівельне ембарго або діють інші санкції (зазвичай політичні санкції тісно пов'язані з економічними — обмеження або заборона на здійснення комерційних і банківських операцій) також набирає обертів контрабанда та інші негативні економічні явища, як скажімо «чорний ринок» . Наприклад, після запровадження мжінародного ембарго проти Куби імпорт багатьох товарів до цією держави став контрабандним, те саме сталося у 1990-і роки після ввведення санкцій щодо Сербії — тільки завдяки контрабанді палива і товарів ширвжитку економіка Сербії не зазнала повного краху. У таких умовах нерідко сама держава у особі своїх вищих чиновників «покриває» здійснення контрабанди. Ну і вже справжніми «розсадниками» контрабанди є невизнані (сепаратистські) державні формування, як наприклад, Придністровська Молдавська Республіка або Південна Осетія, а також нестабільні слабкі держави, у яких правова система, митний контроль є несталими, або ті, що переживають значні внутрішні потрясіння (наприклад, Сомалі).

Переміщення деяких предметів завдає не лише економічної шкоди окремим держвам, а й нерідко несе загрозу життю і здоров'ю громадян — це стосується контрабанди зброї, наркотичних речовин, вибухівки тощо. Більшість з таких злочинів є міжнародними і нерідко кваліфікується не як контрабанда, а як міжнародний тероризм. Ці злочини набули особливого поширення у 2-й пол. ХХ ст. з процесами глобалізації і утворення міжнародної злочинності та мережі міжнародних терористичних організацій.

Зміст поняття контрабанда в законодавчих системах різних держав[ред.ред. код]

У більшості національних законодавств світу контрабанда є злочином, за здійснення якого передбачене відповідне покарання.

У Росії та Білорусі, на відміну від України контрабанда може бути кваліфікованим злочином. Сучасне українське кримінальне право здебільшого кваліфікує контрабанду як окремий вид злочину (детальніше нижче; виняток — наркотики, що втім є колізією права), тоді як у більшості законодавств світу «окремі» види контрабанди виступають різними злочинами.

В англо-американському праві термін контрабанда має відповідник англ. smuggling (синонім англ. trafficking «переміщення»), який є набагато ширшим за поняття «контрабанда» в українському кримінальному праві і охоплює взагалі незаконне переміщення як предметів, так і осіб. Тобто «покриває» велике число інших злочинів за українським кримінальним законодавством — незаконна торгівля людьми, незаконна імміграція, «незаконні фінансові переміщення», тобто відмивання грошей, напр. з метою уникнення оподаткування та деякі інші.

Типологія контрабанди[ред.ред. код]

Розподіл на типи контрабанди здійснюють:

  1. Залежно від виду контрабандного товару — наприклад, контрабанда золота, контрабанда сигарет тощо;
  2. Залежно від способу контрабанди (див. класифікацію нижче);
  3. Залежно від вартості контрабандних товарів;
  4. Залежно від розмірів контрабандних товарів — товари, що можуть бути переміщені одним індивідом, наприклад, дорогоцінне каміння, художні цінності тощо, а великогабаритні товари, — наприклад, готова продукція промислового призначення;
  5. Залежно від рівня соціальної організації — розподіляється на велику контрабанду і дрібну контрабанду товарів (див. детальніше про це нижче).

Основні способи, які використовуються під час здійснення контрабандних дій, тобто нелегального провезення товарів через кордон, розподіляються на 3 великі групи:

Фізичні методи, до яких відносять:

  • приховання — приховання контрабандного товару в іншому товарі (чи спроба разом із задекларованим товаром провезти незадекларований, що є доволі частою практикою) або ж спроба взагалі сховати товар від митного огляду;
  • погроза співробітникам митниці з метою отримання дозволу на ввезення/вивезення контрабандного товару;
  • велика кількість товару сама по собі може бути одним із фізичних методів здійснення контрабанди — якщо контрабандним чином провозиться дуже велика кількість товару, то логічним є припустити, що деяку його частину таки вдасться провезти.

Економічні методи, зокрема такі:

  • хабарництво — надання хабара співробітникам митниці за дозвіл на ввезення/вивезення контрабандного товару;
  • використання дипломатичного захисту — товар ввозиться/вивозиться як дипломатичний багаж, який звільняється від митного огляду;
  • заниження митної вартості товару, що переміщується через митний кордон.

Контрабанда велика і дрібна:

  • велика контрабанда товарів (англ. commercial smuggling) — означає переміщення великих кількостей товарів, що надалі будуть продані за кордоном з метою одержання прибутку;
  • дрібна контрабанда товарів (англ. petty smuggling) — термін застосовується до окремих індивідів, що перетинають кордон з метою продати товар по більш високій ціні[1].

Контрабанда за українським законодавством[ред.ред. код]

Види контрабанди[ред.ред. код]

  • Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, фальсифікованих лікарських засобів ст.305 КК України

Об'єкт контрабанди[ред.ред. код]

  • Родовий об'єкт — суспільні відносини в сфері господарської діяльності
  • Безпосередній об'єкт — встановлений порядок переміщення предметів через митний кордон України
  • Додатковий об'єкт — громадська безпека, здоров'я населення, встановлений порядок оподаткування тощо

Предмет контрабанди[ред.ред. код]

Предметом контрабанди є :

  • 1. Культурні цінності.
  • 2. Вибухові речовини.
  • 3. Отруйні речовини — це речовини чи відходи, які, потрапляючи в середину організму через органи дихання, травлення або через шкіру, здатні викликати смерть людини чи справляти на неї сильний негативний вплив
  • 4. Сильнодіючі речовини.
  • 5. Радіоактивны матеріали — це речовини, які створюють або в певних умовах здатні створювати іонізуюче випромінювання.
  • 6.Зброя — предмети та пристрої, що призначені для ураження живих цілей, кораблів, літаків (вертольотів) та інших об'єктів і не мають іншого призначення;
    та боєприпаси до неї (крім гладкоствольної мисливської зброї та бойових припасів до неї) — це патрони до нарізної вогнепальної зброї різних калібрів, артилерійські снаряди, бомби, міни, гранати, бойові частини ракет і торпед та інші вироби в зібраному вигляді, споряджені вибуховою речовиною і призначені для стрільби з вогнепальної зброї чи для вчинення вибуху
  • 7. Спеціальні технічні засоби

Переміщення через митний кордон України[ред.ред. код]

  • Незаконне ввезення
  • Незаконний транзит
  • Незаконне вивезення

Як правило, контрабанда здійснюється у вигляді активних дій. Хоча й не виключена бездіяльність, особливо при співучасті, коли дії співучасників між собою не пов'язані. Контрабанда вважається закінченою з того моменту, коли товари чи інші предмети були фактично переміщені через митний кордон і при наявності хоча б однієї з ознак в діях особи, яка вивозила чи ввозила ці товари й предмети контрабандним шляхом.

Способи контрабанди[ред.ред. код]

  1. З приховуванням від митного контролю
  2. Поза митним контролем

Поза митним контролем:

  • поза місцем розташування митного органу;
  • у місці розташування митниці, але поза зоною митного контролю
  • поза часом здійснення митного оформлення
  • з використанням незаконного звільнення від митного огляду

З приховуванням від митного контролю:

  • з використанням тайників;
  • з використанням інших засобів або способів, що утруднюють виявлення предметів;
  • шляхом надання одним предметам вигляду інших;
  • з поданням митному органу підроблених документів, одержанних незаконним шляхом, що містять неправдиві дані;
  • під виглядом дипломатичного вантажу [2] [3]

Місце контрабанди[ред.ред. код]

Митний кордон України збігається з державним кордоном України, за винятком меж спеціальних митних зон.

Суб'єкт контрабанди[ред.ред. код]

Фізична особа Осудна особа Яка досягла 16 річного віку. Суб'єктами контрабанди за українським законодавством є фізичні особи: громадяни України, іноземці, апатриди тощо, які досягли повноліття за українським правом (16 років). Спеціальним суб'єктом злочину визнається посадова особа, яка скоїла цей злочин, використовуючи своє посадове становище.

Суб'єктивна сторона[ред.ред. код]

Вина у формі прямого умислу Особа усвідомлює, що: а)вона на порушення встановленого порядку б) переміщує через митний кордон в) предмети г) з приховуванням чи поза митним контролем бажає перемістити предмети через митний кордон України

Мотив та мета контрабанди, як правило, вирішального значення не мають. Мотив завжди корисливий, тобто бажання збагатитись у незаконний спосіб.[4].

Контрабандою завдається шкода або створюється загроза для:

  • економічної безпеки;
  • суспільної безпеки при незаконному перемішені наркотиків, психотропних речовин, зброї;
  • національної безпеки України чи безпеки інших країн в разі незаконного вивезення (ввезення) зброї масового ураження, а також матеріалів чи технологій, які використовуються для їх виготовлення;
  • інтересів культури в разі контрабанди культурних цінностей.

Контрабанда в Україні[ред.ред. код]

З проголошенням незалежності в 1991 році Україна стикнулася з значним поширенням контрабанди в державі, особливо в прикордонних районах, як на заході, так і на східному кордоні з РФ, а також у морських портах (Одеса, Чорноморськ, Маріуполь, Керч, Севастополь тощо).

З середини 1990-х рр. з відкриттям кордонів актуальними проблемами стали контрабанда людей, зокрема жінок і дітей, внутрішніх органів людини для подальшої трансплантації тощо.

Поширенню контрабанди сприяє як різниця економічного розвитку і внутрішньоекономічної (та політичної) ситуації України та сусідніх східно-європейських держав (західні сусіди є членами ЄС, на півдні розташована невизнана квазідержава ПМР тощо), так і корупція державних органів України і недостатні дії відповідальних органів по боротьбі з контрабандою.

Значний розголос і ефект мала державна програма «Контрабанда — стоп !» [5], здійснена у 2005 році під час першої каденції прем'єр-міністра України Ю. Тимошенко, яка, проте, не мала адекватного продовження.

Примітки[ред.ред. код]

Джерела і посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]