Тіррен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Тіррен (Тірсен, дав.-гр. Τυρρηνός, Τυρσηνός) — персонаж античної міфології, епонім тирренів [1]. За різними версіями, або син Атіса та Калітеї [2]; або син Геракла й Омфали, або їх нащадок [3], або син Телефа [4] та Гіери [5].

З дитинства відрізнявся великим розумом, народився сивим. Коли в Лідії був голод і недорід, батько відправив його з більшою частиною людей за море. Тіррени заснував 12 міст, призначивши їх організатором Тархона, і назвав країну Тірренією[6]. За Геродотом, голод тривав 18 років, було засновано місто [7]. Тіррен першим винайшов трубу, переконавши місцевих жителів, що його супутники — не людожери [8]. Перший винайшов сальпінгу. Батько Гегелея / Агелая [9].

Загинув в море, яке було названо Тірренським, батько Туска [10]. У написі з Лідії 2 ст. н. е. згадується «мати Тарсена» <ref> Немирівський А. І. Етруски: Від міфу до історії. М., 1982. С.44 </ ref>.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Любкер Ф. Реальний словник класичних старожитностей. М., 2001. У 3 т. Т.3. С.448
  2. Геродот. Історія I 94; Діонісій Галікарнаський. Римські старовини I 27, 3; Тацит. Аннали IV 55
  3. Ликофрон. Олександра
  4. Діонісій Галікарнаський. Римські старовини I 28, 1
  5. Цец. Коментар до «Олександрі» Лікофрона 1 249 // Любкер
  6. Страбон. Географія V 2, 2 (стр.219)
  7. Геродот. Історія I 94
  8. Гігін. Міфи 274
  9. Павсаній. Опис Еллади II 21, 3
  10. Сервий. Коментар до «Енеїди» Вергілія I 67