Університетська автономія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Університе́тська автоно́мія — система самоврядування університетів, яка виключала їх із юрисдикції держави.

Генеза[ред.ред. код]

Університетська автономія виникла і склалася в середні віки в Західній і Центральній Європі. В різні епохи і в різних країнах У. а. мала різні форми й різні ступені самостійності у вирішенні університетських питань залежно від тих суспільно-політичних умов, що складалися.

Форми реалізації[ред.ред. код]

Середньовічні університети, як правило, були порівняно незалежні від держави й церкви. Університетська автономія дозволяла університетам здійснювати систему виборності керівного й професорського складу. В числі органів самоврядування був свій виборний університетський суд, який мав певні юридичні права. Студенти об'єднувалися в особливі організації — «нації» (пізніше — земляцтва). Як і в середні віки, сьогодні Університетська автономія є прогресивним явищем, оскільки дає змогу відстоювати певну незалежність і самостійність у вирішенні важливих навчальних і організаційних питань.