Учительські семінарії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Учительські семінарії — заклади середньої освіти для підготовки вчителів початкових шкіл.

В Україні[ред.ред. код]

На Західно-українських землях під Австрією після шкільної реформи 1869 року учительські семінарії з 4-річним курсом навчання були єдиними закладами освіти для підготови вчителів початкових шкіл. У Галичині їх було 10 (7 чоловічих, 3 — жіночих) з українською і польською мовами навчання. Крім того, існували 3 українські приватні учительські семінарії; на Буковині — 2 учительські семінарії, на Закарпатті 3 (з угорською мовою навчання). Під Польщею учительські семінарії реорганізовано 1932 на 3-річні педагогічні ліцеї; на Закарпатті 1920 — 39 діяли 3 учительські семінарії (2 з українською і 1 з російською мовою навчання). Під час другої світової війни на українських землях у Генеральній губернії діяло 9 учительських семінарій.

На українських землях в Російській імперії з 1860-их років учительські семінарії були основним (хоч не єдиним) типом шкіл для підготови вчителів початкових шкіл. Курс навчання тривав від 3 до 4 років. Першу учительську семінарію відкрито 1869 в Києві (1870 перенесена до Коростишева), у 1870-их роках учительскі семінарії відкрито в Херсоні, Переяславі, Вовчанському на Харківщині, Острозі на Волині тощо; у 1870-их діяла також земська учительська семінарія у Чернігові. 1917 в Україні було 20 учительських семінарій (в Російській імперії — 171). В УРСР учительські семінарії реорганізовано на трирічні педагогічні курси, згодом педагогічні технікуми.

Література[ред.ред. код]

Освіта Це незавершена стаття про освіту.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.