Перейти до вмісту

Файруз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Нухад Хаддад
араб. نهاد حداد
Зображення
Зображення
Файруз у 2001 році
Основна інформація
Повне ім'яНухад Хаддад
Дата народження21 листопада 1934(1934-11-21)[1][2] (90 років) або 21 листопада 1935(1935-11-21)[3] (89 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народженняБейрут, Ліван Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активності1957 — тепер. час
Громадянство Ліван Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіїспівачка, акторка Редагувати інформацію у Вікіданих
Співацький голосконтральто Редагувати інформацію у Вікіданих
Інструментивокал[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанриmusic of Lebanond Редагувати інформацію у Вікіданих
ЛейблиEMI Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
У шлюбі зAssi Rahbanid Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиZiad Rahbanid і Rima Rahbanid Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриHuda Haddadd Редагувати інформацію у Вікіданих
http://www.fairouz.com/
CMNS: Файли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Файруз, справжнє ім'я Нухад Хаддад (21 листопада 1935, Джабал Аларз, Великий Ліван) — ліванська співачка. Вона вважається культовою вокалісткою та однією з найвідоміших співачок в історії арабського світу. Співачку часто називають «матір'ю ліванської нації».

Свою музичну кар'єру Файруз розпочала ще підлітком на національній радіостанції Лівану наприкінці 1940-х років як співачка хору[4]. Її перший великий хіт, «Itab», вийшов у 1952 році і зробив її миттєвою зіркою в арабському світі[5]. Влітку 1957 року Файруз вперше виступила наживо на Міжнародному фестивалі в Баальбеку, де президент Лівану Каміль Шамун нагородив її найвищою медаллю за мистецькі досягнення — «Кавалер»[6][7]. У 1950-х і 1960-х роках пісні Файруз поширилася арабським світом, і вона почала виступати за межами Лівану в різних арабських столицях, зокрема в Дамаску, Аммані, Каїрі, Рабаті, Алжирі та Тунісі.

Файруз отримала нагороди та відзнаки в багатьох країнах, включаючи Ліван, Сирію, Йорданію, Палестину, Туніс, США, Єгипет та Францію. Протягом своєї кар'єри вона виступала на найважливіших концертних майданчиках світу, таких як Роял Альберт Холл і Королівський фестивальний зал у Лондоні, Карнеґі-хол, Лінкольн-центр і фойє Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку, Олімпія і зал Плеєль у Парижі та Одеон Ірода Аттичного в Афінах[8].

За свою кар'єру, що охоплює понад шістдесят років, Файруз записала близько 1500 пісень, випустила понад 80 альбомів, зіграла у 20 мюзиклах і продала понад 150 мільйонів платівок по всьому світу, що робить її однією з найбільш продаваних близькосхідних артисток усіх часів і народів, а також однією з найбільш продаваних музичних виконавців у світі.

Життєпис

[ред. | ред. код]
Файруз (Нухад Хаддад) зі своєю матір'ю Лізою аль-Бустані перетинають Площу Мучеників у Бейруті, 1945 рік
Файруз у 1946 році
Церква в Ашрафії, Бейрут, де Файруз вийшла заміж
Файруз із гітарою

Нухад Хаддад народилася в сім'ї друкаря, уродженця Мардіна (Туреччина) і яковита за віросповіданням, який одружився з ліванкою Лізою (домогосподарка) і навернувся в маронітство[9][10][11]. У 1935 році разом із сім'єю переїхала до Бейрута. У родині було четверо дітей.

Файруз перейшла в православ'я. заради шлюбу з Ассі Рахбані (1923–1986), за якого вийшла заміж 1955 року і разом з яким і його братом Мансуром (1925–2009) вона стала попередницею нового музичного руху в Лівані[12].

Перший великий виступ відбувся 1957 року, і вона незабаром стала зіркою ліванської музичної сцени. Під час громадянської війни в Лівані вона дуже рідко виступала на сцені, щоб запобігти зловживанням популярності православної християнки в політичних цілях. Ця стриманість підвищила її популярність, вона має шанувальників у релігійно різноманітному Лівані та в усьому арабському світі[13][14].

Дискографія

[ред. | ред. код]
  • 1957 — Ragioun
  • 1961 — Ishar
  • 1962 — Good Friday Eastern Sacred Songs
  • 1965 — Christmas Hymns
  • 1966 — Andaloussiyat
  • 1972 — Jerusalem In My Heart
  • 1988 — Golden Hits Vol2
  • 1988 — Sahret El Hub
  • 1992 — Christmas Carols
  • 1993 — Immortal Songs Arabian Divas
  • 1993 — Sing Philemon Wehbe
  • 1994 — Chante Zaki Nassif
  • 1994 — Ya Rayeh
  • 1995 — Houmoum Al Hob
  • 1996 — Mechwar
  • 1999 — Ya Tara Nessina
  • 2001 — Sings Ziad Rahbani
  • 2001 — Wahdon
  • 2008 — The Golden Songs
  • 2010 — Eh Fi Amal

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. http://www.bbc.com/arabic/art-and-culture-38056340
  2. http://www.lebanonfiles.com/news/305996
  3. Bibliothèque nationale de France Record #13973362p // BnF catalogue généralParis: BnF.
  4. Lesser known facts about Fairouz as legendary singer turns 84. gulfnews.com. 21 листопада 2019.
  5. Fairuz. www.aub.edu.lb.
  6. How Did Fairuz Become an International Star?. MTV Lebanon.
  7. Børre Ludvigsen Web Archive. libraries.aub.edu.lb.
  8. Fairuz: Legacy of a Star (PDF). AUBMC. 2016.
  9. FatmaAydemir, Sami Rustom: Libanesische Sängerin Fairouz: Die fremde Stimme, taz.de, 20 листопада 2014
  10. Simon Broughton; Mark Ellingham; Richard Trillo, ред. (1999). World music: the rough guide. Africa, Europe and the Middle East, Volume 1. Rough Guides. с. 393. ISBN 9781858286358.
  11. Mansour Rahbani: Obituary. The Telegraph. 8 лютого 2009.
  12. Fairouz: Still going strong at 80. Arab News (англ.). 22 листопада 2015. Процитовано 13 грудня 2020.
  13. Файруз в онлайн-версії «Encyclopædia Britannica». (англ.).
  14. Fairuz: Lebanon's Voice Of Hope. NPR.org (англ.). Процитовано 13 грудня 2020.