Фальчук Фелія Яківна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фальчук Фелія Яківна
Народилася 20 вересня 1922(1922-09-20)
Конотоп, Конотопський повіт, Чернігівська губернія, Українська СРР
Померла 15 червня 2013(2013-06-15) (90 років)
Поховання Другий християнський цвинтар
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність скульпторка, вчителька
Alma mater Київський державний художній інститут (1949)
Вчителі Гельман Макс Ісайович, Муравін Лев Давидович, Єлева Костянтин Миколайович і Яблонська Олена Нилівна
Відомі учні Соловйов Андрій Титович, Кіріазі Федір Григорович і Нарузецький Михайло Ісакович
Заклад Одеське художнє училище
Членство Спілка радянських художників України
У шлюбі з Кіпніс Мирон Рафаїлович і Ломикін Костянтин Матвійович
Нагороди
орден «Знак Пошани»
Заслужений художник України

Фелія Яківна Фальчук (нар. 20 вересня 1922, Конотоп — пом. 15 червня 2013) — українська скульпторка і педагог; член Спілки радянських художників України з 1960 року[1]. Дружина скульптора Мирона Кіпніса і художника Костянтина Ломикіна.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася 20 вересня 1922 року в місті Конотопі (нині Сумська область, Україна). Протягом 19431949 років навчалась у Київському художньому інституті, де її викладачами були зокрема Макс Гельман, Лев Муравін, Костянтин Єлева, Олена Яблонська.

Викладала в Одеському художньому училищі. Серед учнів: Андрій Соловйов, Федір Кіріазі. Жила в Одесі, в будинку на вулиці Великій Арнаутській № 1, квартира 13. Померла 15 червня 2013 року. Похована в Одесі на Другому християнському цвинтарі (ділянка № 80)[2].

Творчість[ред. | ред. код]

Працювала в галузі станкової та монументальної скульптури. Серед робіт:

станкова скульптура
  • «Клятва Максима Кривоноса» (1954, гіпс тонований);
  • «Одетта» (1954);
  • «Патруль Жовтня» (1957, гіпс тонований);
  • «На вільній землі» (1957);
  • «Рік 1919-й» (1958);
  • «Будівельниця» (1959, гіпс тонований);
  • «Тобі, Батьківщино» (1960—1961);
  • «Мати» (1967, бетон тонований);
  • «З вами розмовляє Володимир Ленін» (1969, бронза);
пам'ятники
Пам'ятник Володимиру Леніну в Іллічівську.

Відзнаки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Довідник членів Національної спілки художників України. Київ. 2003, сторінка 397.
  2. а б Участок № 80 Второго Христианского кладбища / Художественный некрополь Одессы. [Архівовано 9 липня 2019 у Wayback Machine.](рос.)

Література[ред. | ред. код]