Фалєєв Микола Сергійович
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Фалєєв Микола Сергійович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Діяльність | актор | |||
| Alma mater | Державний академічний Малий театр Росії | |||
| Вчителі | Мейєргольд Всеволод Емільович | |||
| Заклад | Державний театр імені Вс. Мейєргольдаd і Одеський обласний академічний драматичний театр | |||
| Роки діяльності | 1918 — 1978 | |||
| IMDb | nm1368501 | |||
| Нагороди та премії | ||||
 | ||||
|
| ||||
Мико́ла Сергі́йович Фалє́єв — радянський актор театру і кіно, актор Одеського російського драматичного театру, учень Меєргольда, заслужений артист РРФСР.
Загальні відомості[ред. | ред. код]
Акторську діяльність розпочав в аматорських виставах в дачних місцевостях під Москвою.[1]
Навчався в школі-студії Малого театру. З 1918 року — на професійній сцені.
Учень Меєргольда, з 1920 року працював в його театрі під назвою «Театр РРФСР 1-й» (згодом Театр імені Всеволода Мейєргольда, ТІМ), грав у поставлених ним п'єсах «Містерія-буф», «Клоп», «Лазня» В. Маяковського.
Також працював в Московському драматичному театрі (режисер В. Г. Сахновський), Театрі ім. В. Ф. Комісаржевської, в Театрі імені МГСПС[2] (1927—1929)[3].
Згодом — актор Одеського російського драматичного театру.
В роки румунської окупації Одеси працював актором в Одеському театрі драми і комедії Василя Вронського.[4][5]
Знімався в кіно, переважно в епізодичних ролях.
Ролі в театрі[ред. | ред. код]
- 1920 — Купець-спекулянт («Містерія-буф» В. Маяковського в постановці В. Меєргольда) — перша роль в ТІМ
- 1922 — Кудряш («Гроза» О. Островського, режисера Сахновського)
- 1920-ті — Петро, Бальзамінов, Кнуров, Дікой («Ліс», «Одруження Бальзамінова», «Безприданниця», «Гроза» О. Островського), Сганарель («Лікар мимоволі» Мольєра), лікар («Мачуха» Бальзака), офіцер («Поганий анекдот» Достоєвського), Бернардіно («Міра за міру» Шекспіра)
- 1928 — Микиш[6], Ніканор Іванович[7] («Заколот» Д. Фурманова і С. Поливанова, МГСПС)
- 1928 — «Лазня» В. Маяковського в постановці Меєргольда
- 1929 — «Клоп» В. Маяковського в постановці Меєргольда[8]
- 1943 — Любим Торцов («Бідність не порок» О. Островського)[9]
- 1943 — Барабанов (комедія «Мебльовані кімнати Корольова» А. Ф. Крюковського)
- 1947 — Рядовий Нікітін («Ніч полководця» Г. С. Березка)[10]
- 1952 — Земляника («Ревізор» М. Гоголя)[11]
- 1973 — Жук («На людному місці» О. Островського)[12]
Ролі в кіно[ред. | ред. код]
- 1956 — Весна на Зарічній вулиці — директор школи
- 1956 — Вона вас кохає — Волков, черговий по станції
- 1959 — Виправленому вірити — епізод
- 1963 — Мрії назустріч — вчений
- 1972 — Довга дорога в короткий день — голова комісії комітету з безпеки
- 1974 — Велике протистояння — актор в ролі слуги
- 1975 — Хвилі Чорного моря — шпрехшталмейстер
- 1978 — Артем — метрдотель
- 1978 — Квартет Гварнері — директор театру
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Газета «Буг» — № 155, 16.07.1943. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 25 жовтня 2020.
- ↑ Современный театр, № 6, 1927. — С. 94 [Архівовано 27 вересня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Театральная Москва. — М.: Московский рабочий, 1929. — С. 129 [Архівовано 31 жовтня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Газета «Буг» — № 156, 17.07.1943 (рос.)
- ↑ Смирнов В. А. Реквием XX века. — Одесса: Астропринт, 2009 [Архівовано 28 жовтня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Новый зритель (№ 5), 1928. — С. 18. Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 27 жовтня 2020.
- ↑ Русский советский театр, 1926—1932, Ч. 1. — С. 362. Архів оригіналу за 2 листопада 2020. Процитовано 28 жовтня 2020.
- ↑ Евгений Голубовский. Автограф Владимира Маяковского. — С. 38 [Архівовано 27 листопада 2013 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Мистецтвознавство України. Т. 3-4. — К.: Спалах, 2003. — С. 153
- ↑ Одесский русский драматический театр имени А. В. Иванова: очерк творческого пути художественного коллектива / Берта Яковлевна Барская. — К.: Мистецтво, 1987. — С. 37(рос.)
- ↑ Нариси з історії інонаціонального театру в Україні ХХ — початку ХХІ ст. / заг. ред. М. Гринишиної; Ін-т проблем сучас. мистец. НАМ України. — Київ: Фенікс, 2017. — С. 958 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 січня 2022. Процитовано 25 жовтня 2020.
- ↑ Український театр. Газетно-журнальне видавництво Міністерства культури і туризму України, 1973. — С. 22. Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 27 жовтня 2020.
Джерела[ред. | ред. код]
- Театр, Том 25, Часть 3. — М.: Искусство, 1964. — С. 180 (рос.)
- Фільмографія [Архівовано 28 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- Фото Н. Фалеева // Одесский академический русский драматический театр. 40-е — 60-е годы [Архівовано 31 жовтня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
|
